28.03.2023, 08:04

Десять цікавих фактів про Роланда Франка

Він був найменшим онуком Івана Франка. Самовідданий представник Франкового роду, який гідно ніс це славне прізвище усе своє життя. Його діяльність помітною сторінкою увійшла в історію України. Це він здобув для України Антарктиду, об’єднав навколо себе українську діаспору Британії, створив Міжнародний фонд Івана Франка, організував однойменну міжнародну премію, заснував у Києві родинний музей та був консультантом у створенні фільму «Захар Беркут». Його життєпис заслуговує на особливу увагу.

З нагоди 91-ї річниці від дня народження розповідаємо 10 цікавих фактів про Роланда Франка.

1. З’явився на світ 28 березня 1932 року у Львові в будинку, який збудував Іван Франко. Був третьою дитиною і єдиним хлопчиком у родині Тараса і Катерини Франків. Діда не знав, бо народився майже за 16 років по смерті Івана Франка, а от бабцю Ольгу Франко (з Хоружинських) пам’ятав: «Я добре пам’ятаю, як Ольга Федорівна виходила зі своєї кімнати і голосно кликала мою маму “Катрусю, зайди до мене”, бо, крім неї, не хотіла нікого бачити у своєму помешканні. Я тільки міг зустрітися з нею деколи на подвір’ї під час прогулянок. Бабуся часто прикликувала мене, пригощала смачним варенням, просила не бігати швидко, після чого заспівувала тихенько якусь пісеньку».

2. Своїм незвичним ім’ям Роланд завдячує батьку Тарасу – знаному перекладачеві грецьких і римських поетів, яким щиро пишався і називав його не інакше як загартованим Франковим соколом. Напередодні народження спадкоємця батько Тарас переклав з давньофранцузької українською мовою поему «Пісня про Роланда». Надихнувшись героїзмом графа, син отримав таке ім’я. «Батько тоді так “кохався” у середньовічній європейській літературі, що вирішив назвати мене Роландом».

3. Під час хрещення, яке відбулося  3 квітня 1932 року у церкві Успіння Пресвятої Діви Богородиці у Львові, отримав подвійне ім’я Роланд-Олександр. Хресними батьками були правник Петро Сосенко та дружина Петра Франка Ольга-Марія Франко (з Білевичів), а обряд хрещення здійснив о. І. Кішакевич. Вважав себе іграшкою для старших сестер, адже був найменшим у родині. Домашні часто кликали його Рольцьо, Ролянд, Роландо.

4. Безмежно любив свою маму Катерину Франко (з Фалькевичів) і був їй вдячний не лише за життя, а й за ту материнську любов та опіку, якою був наділений, і за тверду позицію не займатися філологією, бо дід і батько вже все написали. Саме за її порадою вступив на нафтовий факультет Львівського політехнічного інституту, бо приваблювала гірнича форма, яку носили студенти факультету. Після переїзду до Києва у 1950 році продовжив навчання на гірничому факультеті Київського політехнічного інституту.

5. Понад тридцять років віддав праці в Київському інституті автоматики. Закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію та пройшов усі посади – від наукового співробітника до заступника генерального директора. З 1972 до 1978 року очолював Всесоюзний науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування, що виокремився з Інституту автоматики. Автор близько 50 праць у галузі автоматичного регулювання та приладобудування.

6. Від арешту врятувало дідове прізвище. Приводів було декілька: створення підпільної націоналістичної організації «Кров України», читання націоналістичної літератури і «бандерівських» листівок та заміна портретів  Леніна і Сталіна на портрети Тараса Шевченка та Івана Франка у школі, де він навчався. «Група хлопців нашого класу одержала найвищий присуд – 25 років ув’язнення. Реабілітація прийшла тільки із хрущовською відлигою. Я розповів про цю подію в моєму житті тільки моїй матері. Ні батько, ні особливо сестра Зиновія нічого не знали».

7. Як і його всесвітньовідомий дід, пробував себе в політиці. У 1963 році був депутатом 9-го скликання Київської міської Ради депутатів трудящих та тричі (1969, 1971, 1973 рр.) був обраний депутатом Шевченківської та Московської районних рад міста Києва. У 2006 році балотувався до Верховної Ради України. Хоча мешти конкуренти і не крали, як у діда,  депутатом так і не став.

8. Дипломатична служба. Роланд Франко впродовж 1993-1996 рр. був радником з питань науки в Посольстві України у Великій Британії. І найбільшим своїм життєвим здобутком вважав передачу Україні науково-дослідної станції «Фарадей» (нині станція «Академік Вернадський»). Посольство України не думало брати участь в торгах, бо Україна не мала 20 мільйонів фунтів стерлінгів і навіть була суперечка з послом, але Роланд Тарасович, всупереч усьому, вирішив боротися до кінця, бо вважав, що ця станція – це депозит в майбутнє. «Я постарався дізнатися все, що можливо, про українських полярників, зв’язався з Академією наук України, організував поїздку до нашої держави англійських спеціалістів на чолі з Франком Керрі, а також приїзд до Лондона представника українських дослідників, полярника Юрія Оскрета. Почались активні переговори. Британський Форін офіс дав згоду на передачу Україні антарктичної станції “Фарадей” безкоштовно за умови продовження досліджень, розпочатих британцями. Члени першої експедиції, за участю українських дослідників, сфотографувалися на одній з вершин льодовика і прислали мені фотографію з написом “Роландові Франку – Хрещеному батьку справи”».

9. Робота у Великій Британії повернула йому його «я». Він щиро поважав англійців за їхній консерватизм та зміг об’єднати навколо себе українську діаспору Британії, примиривши «мельниківців» із «бандерівцями». А ще, завдячуючи Роландові Франку і його дружнім відносинам з паном Ярославом Кінашем (колишній десятник дивізії СС «Галичина» й учень Тараса Франка), українське Посольство безоплатно отримало для консульства будинок в Единбурзі. А також не без його участі  у 1993 році Посольство України здобуло безкоштовно два будинки у Лондоні на Кенсінгтон-Парк-роуд та на Басет-роуд, які належали пану Василю Борецькому. «Мені здається, що мої добрі відносини з українською еміграцією у Великій Британії принесли не тільки особисте задоволення, але і певну користь українцям і державі».

10. Громадська діяльність. Роланд Франко завжди прикладав неймовірно багато зусиль задля інтересів держави. Зокрема, у червні 2015 року він заснував Міжнародний фонд Івана Франка, а також ініціював щорічне вручення однойменної міжнародної премії, першим лауреатом якої став Блаженніший Любомир Гузар. У 2016 році відкрив у Києві музей родини Івана Франка – у тій самій квартирі, в яку 1950 року радянська влада насильно переселила зі Львова його родину. Ініціатор створення Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра», за 6 років існування якого понад  12 тисяч учнів намагалися збагнути глибину мудрого Франкового слова, розкрити секрети майстерності Каменяра та осмислити багатогранний доробок українського Мойсея.

Обговорення

Завантаження плагіну facebook...

ТОП

ФОТО

Відео

У Повітряних силах пояснили, чому "шахеди" долітають аж до Львова

Коментар

Блоги

Мирослав Дністрянський

СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Й МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ Й СУПЕРЕЧНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Михайло Цимбалюк

Бюрократи, що прикриваються євроінтеграцією

Василь Чорний

Псевдосоціологія від проросійських ресурсів: розбір і спростування фейку

Підпишіться на WestNews.info у Facebook: