Сьогодні, 2 серпня, у світі відзначають день народження поштової скриньки.

За однією з версій, першу звичну для нас поштову скриньку встановили в Парижі 2 серпня 1653 року, пише "Еспресо Захід".  Однак більшість погоджується, що ще раніше, в перші роки XVI століття, у Флоренції були встановлені дерев'яні поштові скриньки – так звані "тамбури". Але вони виконували дещо іншу функцію. Їх розміщували в головних церковних громадах. Вони мали щілину вгорі, в яку можна було непомітно для сторонніх поглядів опускати анонімні листи зі звинуваченнями проти ворогів держави чи різного роду "єретиків".

Незважаючи на стрімкий розвиток цифрового світу, поштові скриньки й досі є обов’язковим атрибутом кожного дому. Приблизно 5 мільйонів листів проходять через усі поштові відділення світу за хвилину.  

Цікаво, що у Львові прототип пошти виник раніше, ніж скриньки у Парижі! За інформацією істориків, на початку XVII століття купець з Італії Роберто Бандінеллі, відвідавши Львів, вирішив тут залишитися. Одержав львівське громадянство, купив будинок і зайнявся новим та незвичним для міста бізнесом – започаткував класичну пошту європейського зразка.

1629 року польський король Сигізмунд III надав Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти й титул королівського постмагістра.

Львів'яни могли щосуботи відправляти й одержувати листи з усієї Європи, але ці послуги коштували неймовірно дорого. Відправка лише шести грамів кореспонденції, наприклад, до Гданська, дорівнювала денній платні кваліфікованого ремісника. Папір був у ті часи важким, і невдовзі львівська рада відмовилася від таких дорогих послуг. Бандінеллі вклав у цю справу немалі гроші, тож фактично дії ради розорили його. Однак він залишив по собі гарний палац у центрі міста.

2 грудня 2008 року в палаці Бандінеллі на площі Ринок, 2 відбулося урочисте відкриття Музею пошти, який присвячений найстарішій пошті у Східній Європі та історії розвитку поштової справи на Галичині загалом. Зараз цей музей не працює.