Протягом 2024 року Україна активно атакувала нафтопереробні заводи (НПЗ) та паливні бази на території Росії, завдавши щонайменше 81 удар.

Ці атаки значно вплинули на російський енергетичний сектор, спричинили суттєві втрати для економіки країни та підвищення цін на пальне.

Масштаби атак

За даними BBC, під удари потрапили щонайменше 31 нафтопереробний завод, більшість з яких потребували тривалого ремонту. Зокрема, Новошахтинський НПЗ у Ростовській області, який забезпечував пальним російську військову техніку, тричі зупиняв роботу через атаки українських дронів. У грудні цей завод знову зазнав удару, що призвело до масштабної пожежі.

Найбільше атак припало на південні регіони Росії: Краснодарський край, Ростовську, Білгородську, Орловську та Волгоградську області. Близько 20% всіх ударів було спрямовано на об'єкти в Краснодарському краї, де розташована значна частина російської паливної інфраструктури.

Зміна стратегії

Протягом року українські сили змінили пріоритети ударів, зосередившись на об'єктах, які забезпечували логістику російської армії. Раніше удари частіше завдавали по НПЗ, що працювали на внутрішній ринок Росії.

Однак кількість атак зменшилася в другій половині 2024 року. У березні американське видання Financial Times повідомило, що США закликали Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру через побоювання зростання світових цін на нафту та можливих дій Москви у відповідь.

Вплив на економіку та ціни

Атаки українських дронів разом із санкціями значно скоротили обсяги переробки нафти в Росії. За даними агентства Reuters, простої потужностей у 2024 році склали 41,1 млн тонн — це понад 12% загальних обсягів. Виробництво бензину та дизеля впало до мінімуму за останні 12 років.

Ціни на пальне також зросли: бензин подорожчав на 10,85%, а дизель — на 8,56%. Середня вартість бензину на кінець року становила 60,6 рублів за літр, дизеля — 69,9 рублів.

Російська влада перестала публікувати статистику щодо виробництва бензину, посилаючись на "забезпечення інформаційної безпеки".

Заходи протидії

Російська влада робить спроби захистити паливну інфраструктуру, але їхній ефект залишається сумнівним. Наприклад, на НПЗ у підмосковній Капотні встановили антидронові сітки, а на деяких об’єктах — зенітно-ракетні комплекси "Панцир". Утім, атаки на ці об'єкти не припинилися, і багато з них все одно зазнали пошкоджень.

Крім того, російська прокуратура домоглася закриття доступу до зображень та карт деяких НПЗ у сервісах "Яндекс".

Перспективи

Попри певну стабілізацію цін наприкінці 2024 року, російські експерти прогнозують можливі проблеми на ринку пального влітку 2025 року, коли почнеться сезон підвищеного попиту.

Українські атаки демонструють, що енергетична інфраструктура Росії залишається вразливою навіть попри всі заходи безпеки. Ця стратегія дозволяє Україні не лише послаблювати російську економіку, а й ускладнювати забезпечення військової логістики агресора