Неповторні за своїм складом мінеральні води і грязі, чисте повітря далеко від промислових зон, дбайливий персонал, озера, ліси, кінотеатр і... тотальний брак фінансування, мільйонні борги, застаріле обладнання та приміщення, які часто потребують ремонту - це реалії санаторію «Шкло» на Яворівщині.

13 серпня з виїзною нарадою сюди приїздили обласні та районні управлінці - перевіряли туристичний потенціал, говорили, чим можна допомогти, повідомляє пресслужба ЛОДА.

Бальнеологічний і грязьовий курорт Шкло розташований у лісопарку Розточчя на 74 кілометрах території. Він багатий на цілющі мінеральні води: сірководневу сульфатно-кальцієву воду, яку використовують для купелей, та гідрокарбонатно-натрієво-кальцієву — для пиття. Тут є власні питні джерела слабомінералізованої води «Нафтуся-Шкло», Моршинська ропа джерело №1 і джерело №6, сірководневі джерела малої і середньої мінералізації, торф’яні мінеральні лікувальні грязі. За 2019 рік тут лікувалися та відпочивали майже 1070 осіб. Але й це небагато. Такий курорт, якщо його осучаснити, зможе щороку приймати їх по кільканадцять тисяч.

«Починати потрібно з головного - чесно говорити, чи потрібні ці об'єкти нинішнім формальним власникам і чи розуміють вони, як їх рятувати та розвивати. Чи навпаки - чекають, щоб визнати банкрутами і позбутися. Бо наразі установа майже не фінансується. Зарплату тут виплачують лише за жовтень-листопад минулого року. Три місяці карантину установа була закрита. Боюся, що Львівщина може втратити не тільки санаторій, а вже втрачає професійний колектив курорту», - каже заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод, який відповідає за напрям туризму.

Наразі санаторій є державним підприємством у власності Державної Судової Адміністрації. Проте 21 мільйон гривень боргів, з яких майже 4 мільйони - заборгованість щодо оплати праці, величезна потреба у реконструкції і ремонті приміщень, застаріле обладнання і загалом потреба перезапуску та створення нової стратегії лікувальної установи свідчать, що нинішньому власнику не до санаторію у Шклі.

«Є кілька можливих виходів із цієї ситуації. І ми, спільно з місцевою владою, представниками власників та уряду, адміністрацією установи, будемо разом шукати оптимального рішення», - зазначає начальниця управління туризму та курортів Наталя Табака.

У Немирові - ситуація дещо інша

Санаторій «Прикордонник – Немирів» (військова частина 1487), який належить Державній прикордонній службі України, наразі не працює. Тут тривають ремонт і реконструкції приміщень.

Цей курорт також бальнеологічний, діє з 1814 року. У бюветах і джерелах тут є особлива сірководнева вода, яка в класифікації мінеральних вод виділена в спеціальний «немирівський» тип і, через високий вміст сірководню (до 180 мг/л), використовується тільки для купелі. Також тут є гідрокарбонатна хлоридно-натрієво-сульфатно-кальцієва вода середньої мінералізації (2,5-4,5 г/л). Її називають «Анна» і використовують для пиття при різних хворобах травного тракту. Ця вода пройшла апробацію в Одеському науково-дослідному інституті курортології.

Проте і тут є проблеми свої.

«Для Немирова наразі є важливо погодити з Львівгазом проєкт для котельні. З лютого 2020 року він перебуває на доопрацюванні. Відповідно, призупинені роботи і на самій котельні, і на двох корпусах адмінбудівлі та водолікарні. Також для санаторію важливо є зараз отримати дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки. В цих напрямах нам обом є важлива співпраця, бо ми зацікавлені в тому, щоб цей туристичний об’єкт запрацював якнайшвидше», - каже заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод.

Серед інших проблем санаторію, зокрема, потреба поточного ремонту дороги від центру Немирова до санаторію, а також відчуження землі у 2006 році, яке досі є незрозуміле.

Нагадаємо, минулого тижня заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод та керівниця управління туризму і курортів Наталя Табака виїздили інспектувати курорти Трускавця, Моршина та Східниці. А ще раніше Львівська ОДА звернулася до Уряду з проханням присвоїти статус міста-курорту Моршину. Наразі рішення на розгляді у Кабінеті Міністрів.