На Львівщині біля Перемишлян "чорні копачі" знайшли дві металеві діжки, наповненні зерном.ю

 Про це у ФБ повідомив історик Микола Бандрівський.

Зокрема, у повідромленні сказано: "Несподівану знахідку зробили, кілька днів тому, "чорні копачі" під Перемишлянами на Львівщині.

На цих світлинах - дві металевих бочки, які по вінця засипані зерном... Це чергова - і, доволі несподівана знахідка - "чорних копачів" у лісах під Перемишлянами на Львівщині кілька днів тому.

Скоріш за все, ці дві бочки - німі свідки страшного голоду, який спіткав Галичину у 1947 році (мені мама і бабця розповідали). Чому це зерно залишилося невикористаним тією особою (чи, особами), які його закопували, сьогодні навряд чи вдасться встановити.

Але, отакі-от, пам'ятки своєю несподіваною появою у нашому сьогоденні, ніби стукають у серце кожного з нас, щоб ми не забували ті лиховісні перші повоєнні роки під червоними звіздами....

P.S.

Про "чорних копачів", які рискають по полях (у пошуках того "...що б таке розкопати, аби подорожче продати..?") і безсоромно грабують українську старовину, скриту у земних пластах - писалося, вже, неодноразово.

Однак! Закладаючи свої шурфи оті "копачі", часом, викопують дивовижні і цікаві речі! І, тут я не про якісь матеріальні коштовності кажу, а про речі, які взагалі неморально виставляти на продаж з метою отримання зиску (наприклад, як ті дві бочки з зерном з повоєнного галицького Голодомору).

Маю на увазі ще одну групу знахідок, на яку, час до часу, натрапляють "чорні копачі", а саме: алюмінієві або цинкові бідони (з-під молока ?), які часом вщерть заповнені архівами регіональних підрозділів УПА, листівками того часу, фотографіями упівців, документами і нагородами радянських солдат і офіцерів, у тому числі співробітників МГБ та ін.

Майже кожен другий-третій місяць фіксую повідомлення про знахідку таких-от бідонів "із сюрпризами" в лісах на Львівщині, Тернопільщині та Івано-Франківщині. За моїми підрахунками, починаючи з 2018 по 2021 роки "чорними копачами" на вказаній території віднайдено близько 35 таких бідонів (ще сім таких випадків потребують перевірки). Частина з тих бідонів із документами передана до Інституту національної пам'яті і вже фахово опрацьована, частина осіла по краєзнавчих музеях або ж і далі перебуває у приватних руках.

Гадаю, що той "копач", якому пощастило натрапити на таку - прецікаву й інтригуючу уяву, знахідку - передасть її до котрогось з музеїв. А, те зерно, яке на диво вціліло у бочках (хоча б дві-три пригоршні), мож, по весні, висіяти, а коли заколоситься, то зрізати і зв'язати у сніп. І, той сніп, виставлений у музеї чи в місцевій школі, буде нагадувати і сучасникам і нащадкам про ті часи, коли за окраєць хліба люди ладні були віддати останнє, що мали...

У дописі використано матеріали з ресурсів: https://www.facebook.com/.../posts/919518118984772/...".

.