Як би це дивно не звучало, але росіяни не вірили до останнього, що ми будемо воювати на їхній території (на момент написання посту офіційної версії України не було, але росіяни вже офіційно заявили про рекетний обстріл з вертольотів).

Починаючи з завершення другої Чеченської війни однією з ключових статей російського суспільного договору була недопустимість бойових дій на території РФ. Путін обіцяв росіянам велич і війну в телевізорі. Війна на території РФ - це не просто зміна суспільного договору - це особисте невиконання договору Путіним. Причому президент РФ збрехав двічі: перший раз, коли сказав, що українські повітряні сили знищені, а другий раз, коли допустив війну на територію РФ.

В елітах РФ протягом останніх днів почалася неприкрита війна між умовними технократами (уособлення Абрамович) та воінствующімі (головні спікери Кадиров і Соловйов). Тепер ця війна має всі шанси перейти у гостру відкриту фазу. Можуть початися публічні (наскільки це можливо в РФ) звинувачення одних представників еліт проти інших.

А тепер найважливіше: початок війни на території РФ, паніка цивільного населення, обурення диванних патріотів в РФ, війни еліт - все це грає нам на руку.

Нервовість призводить до необдуманих рішень. Необдумані рішення приведуть до погіршення економічноі ситуаціі швидше ніж повільні і неповороткі санкції.

Зараз у нас є два глобальних фронти: воєнний (в найближчі дні перш за все на Сход) і дипломатичний. В найближчі 10-12 днів стане зрозуміло чи погодяться європейці на схему оплати в рублях за енергоносії через Газпромбанк (попри всі заяви вчора ми почули дуже двоякі заяви від канцлера Австрії та прем‘єра Італії).

Погодяться, значить час смерті путінізму буде відкладено. Не погодяться - процеси будуть прискорюватися.

Вадим Денисенко, керівник Українського інституту майбутнього