53 роки тому над совєцьким Києвом, та ще й на одне із найбільших більшовицьких свят, на даху Київського інституту народного господарства замайорів синьо-жовтий український прапор, який споглядало тисячі киян формуючи першотравневі колони. Про це голова КДБ УРСР Віталій Нікітченко через день після події доповів в ЦК КПУ в спеціальній телеграмі із грифом «таємно».

Про це пише Військова історія: 

"Чекісти взялись розшукувати «зловмисника» не здогадуючись, що їх було двоє, та ще й виявились вони не представниками творчої чи наукової інтелиґенції, а справжніми представниками улюбленого комуністами робочого класу: 26-річний електрозварник Віктор Кукса і 28-річний слюсар - сантехнік Георгій Москаленко. В Кукси родичі були вояками армії УНР.

Друзі мешкали разом у робітничому гуртожитку на Святошині. Обидва відслужили в армії, і працювали на будівництві. Москаленко, крім того, навчався на вечірньому відділенні інституту народного господарства. Вивісити заборонений у ті часи жовто - блакитний прапор вони вирішили на знак протесту проти репресій і цензури, які посилились із приходом на найвищу державну посаду Леоніда Брежнєва.

Синьо - жовтий прапор Москаленко і Кукса виготовили зшивши між собою два шарфа синього і жовтого кольору. На саморобний прапор вони нанесли також зроблений своїми руками тризуб і напис: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито». Авторів цієї акції міліція і КДБ шукали дев'ять місяців. В них була єдина зачіпка – напис на прапорі. Весь інститут перевіряли за почерками. Робили це непомітно, під приводом необхідності заповнити якісь документи. Наприклад, Георгія Москаленка викликали до військкомату і попросили заповнити анкету для виїзду за кордон, і обов’язково друкованими літерами. Чоловік здивувався, бо ніхто його закордон не відряджав, але анкету заповнив.

Георгія та Віктора заарештували 21-го лютого 1967-го року. Їм інкримінували частину 1 статті 62 Кримінального кодексу УРСР (антирадянська агітація і пропаганда), а також статтю 222 (незаконне носіння холодної та вогнепальної зброї). Зброєю вважали кухонний ніж, яким Кукса зрізав червоний прапор на даху приміщення інституту. За рішенням Київського обласного суду, що було ухвалене на закритому засіданні 31-го травня 1967-го року, Віктор отримав два роки позбавлення волі, а Георгій три. Покарання вони відбували у таборі суворого режиму №11 у селищі Явас в Мордовії.

Цікаво, що остаточно реабілітували Куксу з Москаленком лише в 2007-му році , тобто аж через 16 років після зникнення СРСР. Їх нагородили орденами «За мужність» І ступеня, а на корпусі Київського інституту народного господарства встановили меморіальну дошку в пам'ять про вчинок двох сміливців.

На першому фото Віктор Кукса і Георгій Москаленко в приміщенні київського суду в 2007-му році вітають один одного із судовим рішенням про реабілітацію. На другому той самий прапор, який Кукса і Москаленко встановили на даху інституту в ніч на 1-е травня 1966-го року".