У п’ятницю, 5 грудня, Львів прощатиметься з трьома військовослужбовцями. Юрій Бондаренко, Андрій Криницький та Луіс Феліпе Віейра Толедо Порто боронили Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону Юрія Бондаренка та Луіса Феліпе Віейра Толедо Порто розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань новітніх Героїв.

Чин похорону Андрія Криницького розпочнеться об 11:00 у каплиці на вул. Миколайчука, 9. Поховають захисника на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів.

Біографічні довідки захисників 

Юрій Бондаренко (23.09.1988 – 04.12.2025). Уродженець міста Харків.

Навчався у комунальному закладі «Харківський академічний ліцей № 45 Харківської міської ради», згодом – в Аерокосмічному ліцеї на базі Національного аерокосмічного університету імені Жуковського. Вищу освіту здобув у Харківській державній зооветеринарній академії.

Працював у сфері ресторанного бізнесу.

Зі слів рідних, Юрій захоплювався колекціонуванням ножів, цікавився історією та мав глибоку любов до України. Любив тварин, цінував мистецтво татуювання. Був добрим, справедливим і комунікабельним, мав хороше почуття гумору, завжди відгукувався на прохання про допомогу та вмів підтримати як словом, так і ділом.

Був учасником Антитерористичної операції у складі 16‑ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних Сил України «Учасник АТО», медалями «Захисникам вітчизни» та «Ветеран війни».

У Юрія Бондаренка залишилися мати, дідусь та дружина. 

Андрій Криницький (07.12.1976 – 03.12.2025). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 30 м. Львова. Згодом здобув професію автомеханіка у Львівському фаховому коледжі.

Проходив строкову військову службу.

Працював майстром з ремонтних робіт на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Андрій був добрим і турботливим, завжди готовим прийти на допомогу. Вирізнявся патріотичністю та відповідальним ставленням до всього, за що брався. Любив риболовлю, цікавився ремонтом автомобілів і охоче займався різними ремонтними роботами.

Був учасником Антитерористичної операції у складі Державної прикордонної служби України.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 2‑ї окремої Галицької бригади Національної гвардії України.

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та медаллю «Учасник АТО».

У Андрія Криницького залишилися мати, син, сестри, племінниці та родина. 

Луіс Феліпе Віейра Толедо Порто (29.10.1998 – 29.11.2025). Уродженець міста Ріо-де-Жанейро (Бразилія).

У зв’язку зі службою батьків, які разом зі старшим братом проходили службу в військовій поліції Бразилії, у дитинстві часто змінював місце навчання. Здобував освіту в різних навчальних закладах за місцем проживання родини.

Проходив військову строкову службу в армії Бразилії.

Зі слів рідних, він був альтруїстом, щирою та відданою людиною, яка від усього серця полюбила український народ. У листуванні з родиною неодноразово підкреслював, що зробив правильний вибір, адже в Україні знайшов нових друзів і другу сім’ю, почувався тут як вдома. Батько зазначав: «Наша сім’я стала частиною цієї країни. За нашими традиціями, якщо ми проливаємо кров, то ця земля стає для нас священною. Ми пишаємось його вибором».

У 2024 році переїхав до України. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 23‑ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України та у складі 31‑ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відомчою відзнакою Міністерства оборони України «За поранення» та медаллю «Ветеран війни». 

Зберігання нагород довірив своїй родині в Бразилії.

У Луіса Феліпе Віейра Толедо Порто залишилися батьки, брат, сестра та дівчина.