Мене звати Богдан Тихолоз. Сьогодні мені сорок років і один день. І думку собі гадаю що, за гамбурзьким рахунком, кожен новий дожитий день вартий усіх прожитих років.
Мене звати Богдан Тихолоз.
Сьогодні мені сорок років і один день.
І думку собі гадаю що, за гамбурзьким рахунком, кожен новий дожитий день вартий усіх прожитих років.
І може, найголовніше, у чому я сьогодні певен, ? це те, що найцінніше в моєму житті не вимірюється цифрами.
Мабуть, не тільки в моєму.
Я бачив безліч світанків – і серед них не було двох однакових.
У мене троє дітей.
І кожен (і кожна) із них – цілий світ, повний несподіванок і чудес.
І мені шалено цікаво щодня відкривати ці маленькі світи, які ростуть, більшають, вищають, глибшають…
Відкривати, не знаючи, чого від них можна чекати. Бо й вони відкривають себе самі.
І дедалі більше розумію, що люблю їх не тому, що вони подібні на мене, а тому, що подібні на себе. Кожен на себе. І трішки одне на одного
У мене одна дружина. І вона моє найбільше щастя.
І це також цілий окремий світ, якому не перестаю дивуватися і тішитися щодня.
Ні, не окремий. Бо ми разом.
І це найнеймовірніша пригода, яка зі мною сталася.
Щаслива пригода, завдяки якій твердо знаю, що Бог є.
Утім, про те, що Бог є, я знаю ще й тому, що є музика.
Та музика, яка в мені звучить, ? навіть тоді, коли довкола тихо. Особливо коли тихо.
Найбільше тоді, коли я просто дивлюся на світ і дивуюся йому – і точно знаю, що Бог є.
Я бачив трохи країн, річок, озер, морів і здійнявся на кілька (не дуже високих) гірських вершин.
І хочу ще, і багато, і вище, і глибше, хоч і не певен, що все встигну і здужаю.
Точніше, певен, що не все встигну і не все здужаю.
Усієї горівки не вип?єш, ? але прагнути треба!
Утім, я не про горівку. Є ще дещо.
Я видав із десяток книжок і написав поза сотню статей. Поки що. І знаю, як це нікчемно мало.
І, якщо чесно, мабуть, жодна з них не подобається мені аж настільки, як те, чого я ще не написав і не видав.
І, відверто, дедалі менше взагалі думаю, що життя вимірюється книжками, ? як би крамольно це не звучало від літературознавця .
Радше книжки вимірюються життям.
Життям, яке в них укладено, вкарбовано, влито. Зі сьозами, сміхом, кров?ю, м?ясом, кістками…
Звісно, якщо воно там узагалі є. Бо якщо нема – то на біса такі книжки?
Я так багато люблю, що інколи здається, що в мене якесь аж завелике серце.
Так багато у ньому поміщається. Аж саме воно заледве поміщається в грудях.
Та є дедалі більше розумію, що насправді воно безмежне.
І що ресурси любові невичерпні. І тому їх не треба шкодувати – ні собі, ні людям.
Навпаки: любов?ю треба ділитися.
Чим щедріше, тим краще.
Любові від того більшає.
Ось такий парадокс.
Хоч так само добре тепер розумію, що за любов іноді доводиться платити болем.
І що більша любов – то й дедалі вища плата.
Мабуть, це правильно.
І я вдячний за цю любов. І за цей біль також вдячний. Бо вони й роблять мене тим, ким я є.
Поруч зі мною є кілька людей, які зі мною не тільки тоді, коли мені добре, а й тоді, коли зле.
Бо буває всяко. І їм я вдячний найбільше. І за них вдячний. І з ними.
А ще у світі довкола мене так багато людей, яким я дивуюся і тішусь, бо вони неймовірно прекрасні! Навіть коли про це не підозрюють. І навіть коли не аж так тішаться мною
І за них я також вдячний. І їм.
Я знаю, що про то, що мене тримає, навряд чи напишуть у Вікіпедії.
Хоча про багатьох із тих. хто мене тримають – таки напишуть!
Утім, яка різниця?
Набагато важливіше написати ті короткі й вагомі слова, без яких нас нема. І це зовсім не резюме
Мої улюблені слова: ДАЛІ БУДЕ.
Проте від певного часу завжди додаю до них: дастьБіг.
Я вдячний усім, хто був поруч зі мною вчора, коли мені виповнилося рівно сорок. І хто не був поруч фізично, але чию незриму присутність я відчував – і відчуваю сьогодні.
Вдячний тим, хто поруч зі мною сьогодні – в сорок і один день.
Та найбільше вдячний тим, хто буде поруч завтра. Й позавтра. Й післяпіслязавтра. І скільки там ще – 40 + …
Далі буде.
ДастьБіг.
Дякую.
Фото автора
За темою
- Що ми можемо знати?
03.09.2018, 10:45
- Громадський транспорт, бездіяльність поліції та навали ромів на вулицях міста - львів'яни розповіли про нагальні проблеми
22.05.2018, 16:07
Обговорення
Суспільство
ТОП
На заході України можуть запровадити локальний карантин через зростання захворюваності на грип
Під час пожежі у ромському таборі в Самборі загинула дитина
У Трускавці чоловік розбив п’ять машин гранітною плитою: поліція розшукує підозрюваного
Майже 2 км ролетної тканини виявили митники у вантажівці жителя Львівщини
Пєсков категорично відкинув ідею обміну територіями з Україною: "Це неможливо"
ФОТО
Відео

рф завдала ракетного удару по Харкову: є десятки поранених
Коментар
Блоги

Михайло Цимбалюк
Новий законопроект про виплати людям з інвалідністю не буде антисоціальним

Василь Чорний
Волонтерство не надаватиме привілеї під час вступу у ЗВО: спростування фейку

Богдан Козійчук
Про чистоту мови правничої