Цього дня, 22 листопада 2004 року, мітингом на Майдані Незалежності розпочалась Помаранчева революція, пише Укрінформ.

Помаранчева революція – кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді-грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг його суперник – Віктор Янукович.

За п’ять хвилин до дев’ятої мітингувальники перекрили рух на Хрещатику і зайняли місце під майданівською сценою, яку спорудили напередодні. Більше з цього місця протягом доби вони не зійшли. Завершувався ранковий мітинг уже 40-тисячним зібранням. Увечері на київський Майдан Незалежності прийшли майже 150-тисяч людей. Вже наступного дня почали повсюдно з’являтися помаранчеві стрічки – символ тих революційних подій.

Акції громадянської непокори набирали обертів і тривали до 26 грудня, коли у ході другого туру голосування стало відомо, що переміг Віктор Ющенко. Спроба прихильників Віктора Януковича опротестувати результати повторно проведеного другого туру виборів не принесла результатів, і ще до закінчення судового засідання Віктор Ющенко був офіційно визнаний обраним Президентом України. 23 січня 2005 року він офіційно склав присягу і заступив на посаду Президента України.

У зв’язку з цим було багато надій і сподівань. Але досить скоро ілюзії суспільства щодо змін на краще розвіялися – реформи захлиснулися так і не розпочавшись, вся влада сконцентрувалася в руках «любих друзів» новообраного (хоч і ліберального) президента. За п’ять років президентства Ющенка ставлення людей зміниться на протилежне, практично всі українці вважатимуть цей час – часом втрачених можливостей. Через дев’ять років громадяни України знову вийшли на площі та майдани, але цього разу привід для масових виступів був серйозніший: на кону стояла незалежність держави і відстоювати її довелося ціною власного життя.

Укрінформ