У Латвії близько 200 тисяч російськомовних жителів за 28 років незалежності країни так і не пройшли натуралізацію і не мають можливості отримати громадянство та брати участь у виборах.

Про це сказав прем'єр-міністр Латвії Крішьяніс Каріньш у середу на прес-конференції у Європарламенті, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

«Двадцять вісім років тому моя країна зробила вибір на інтеграцію. Ми ніколи нікому не говорили, що вони (російськомовне населення у Латвії - ред.) повинні виїхати, якщо не хочуть цього. За цей час була створена система натуралізації, можливо, найбільш ліберальна і проста, ніж будь-де у Європі. Немає абсолютно жодних перепон для усіх, хто живе у Латвії, щоб стати справжнім латвійським громадянином з усіма правами, включаючи виборчі», - пояснив ситуацію латвійський прем'єр.

Водночас, зазначив він, на сьогодні, за 28 років після набуття Латвією незалежності, на території країни проживають близько 200 тис. людей, які через різні причини не бажають стати натуралізованими громадянами. При цьому на початку 90-х років на постійне проживання у Латвію переїхало близько 700 тис. російськомовних мігрантів.

Як повідомлялося, головною причиною ненадання латвійського громадянства багатьом російськомовним особам, які після розпаду СРСР 28 років тому залишилися проживати на території незалежної держави, є небажання таких людей вивчити державну мову Латвії.

Відтак, не володіючи державною мовою Латвії і не склавши іспит з історії країни, такі негромадяни не можуть брати участь у багатьох суспільно-політичних процесах у країні, включаючи вибори.