ЮНЕСКО внесло 20 об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.

Про це повідомили на сайті Міністерства культури та інфомаційної політики України.

Рішення про внесення 20 об’єктів до особливого реєстру ЮНЕСКО прийняли на третьому позачерговому засіданні Комітету Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, яке відбулось 7 вересня.

У засіданні взяли участь заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Анастасія Бондар та завідувачка сектору з питань моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях МКІП Ліна Дорошенко.

Запит до Секретаріату Гаазької конвенції щодо внесення 20 об'єктів до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом, створила українська сторона: МКІП за підтримки Постійного представництва України при ЮНЕСКО та Міністерства оборони України.

"Вже понад 500 днів український народ продовжує виявляти свою стійкість та демонструє свою рішучість у боротьбі з агресором. Ми не сприймаємо війну як звичайну річ. Ми не приймаємо ні окупацію наших територій, ні знищення нашої культурної спадщини. Тож нехай це засідання буде ще одним кроком нашої спільної місії – збереження та відновлення об’єктів культурної спадщини", – сказала під час виступу Анастасія Бондар.

Під час засідання Комітет ЮНЕСКО підтримав ініціативу України і прийняв рішення про внесення об'єктів під посилений захист.

Про які об’єкти йдеться

Більшість об’єктів, які внесли до списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом, входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до попереднього Списку світової спадщини ЮНЕСКО, без врахування об’єктів, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, історичного центру Одеси та Чернігова.

У заяві МКІП мова йде про такі об'єкти:

1. Собор Святої Софії та пов’язані з ним монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра;
2. Львів - Ансамбль історичного центру;
3. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Ясінянська церква Вознесіння Господнього;
4. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Жовківська церква Пресвятої Трійці;
5. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Матківська церква Введення в храм Пресвятої Богородиці;
6. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Нижньовербізька церква Різдва Пресвятої Богородиці;
7. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Потелицька церква Зіслання Святого Духа;
8. Дерев’яні церкви карпатського регіону. Рогатин – церква Зіслання Святого Духа;
9.  Резиденція Буковинських і Далматинських митрополитів;   
10. Геодезична дуга Струве – Катеринівка; 
11. Геодезична дуга Струве – Баранівка;
12. Геодезична дуга Струве – Фельштин;
13. Геодезична дуга Струве – Старо-Некрасівка;
14. Астрономічна обсерваторія Київського національного університету;
15. Культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському;
16. Дендрологічний парк "Софіївка";
17. Держпром (будівля Державної промисловості);
18. Науково-дослідний інститут (НДІ) Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету;
19. Науково-дослідний інститут (НДІ) Миколаївська астрономічна обсерваторія;
20. Могила Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник.

У повідомленні йдеться, що під час засідання також розглядалися питання міжнародної підтримки України.

"Сторони-учасники Комітету підтвердили свою готовність надавати допомогу Україні. Зокрема, Україна буде продовжувати отримувати міжнародну допомогу з Фонду на екстренні заходи. При цьому враховуватимуться попередні висновки Міжнародної експертної місії ЮНЕСКО з оцінки завданих збитків культурним та релігійним об’єктам в Одесі. Планується також підготовка фахівців у галузі захисту культурних цінностей, проведення тренінгів для військових та інші заходи", – написали на сайті МКІП.

За результатами засідання була прийнята Декларація про захист культурної спадщини в Україні, запропонована українською стороною.