У середу, 17 грудня, Львів попрощається з воїнами Євгеном Тижаєм та Олександром Коваленком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Обох захисників поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна). 

Біографічні довідки захисників

Євген Тижай (25.07.1979 – 10.05.2024). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі м. Львова. Згодом здобув професію автомеханіка у Львівському фаховому коледжі.

Працював монтером у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фуджікура аутомотів Україна-Львів».

Зі слів рідних, Євген був добрим, спокійним і неконфліктним, товариським та відкритим у спілкуванні. Цікавився комп’ютерними іграми.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 7‑го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України.

У Євгена Тижая залишилася двоюрідна сестра. 

Олександр Коваленко (24.11.1993 – 19.05.2024). Уродженець села Фронтівка Вінницької області.

Навчався у Фронтівському ліцеї Вінницького району Вінницької області. Згодом здобув професію будівельника у Державному навчальному закладі «Немирівський професійний ліцей».

Проходив строкову військову службу.

Працював директором у Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничій компанії «Львівхолод» та керівником відділу в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К».

Зі слів рідних, Олександр був надзвичайно різносторонньою особистістю: займався футболом, боксом та багатьма іншими видами спорту, багато тренувався і вирізнявся високою фізичною підготовкою. Захоплювався поезією та географією, любив їздити в гори та подорожувати. Був надзвичайно добрим і турботливим батьком.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

В Олександра Коваленка залишилися мати, дружина, дві доньки, син, двоє братів та четверо сестер.