За традицією віруючі в цей день моляться Богородиці. Просять здоров’я, любові, допомоги та захисту під Покровом Божої матері на весь рік.

В народі зазвичай кажуть Покрови або Святої Покрови. За легендою, коли Константинополь взяли в облогу, жителі візантійської столиці звернулися з молитвою до Божої Матері, аби вона врятувала їх. Так і трапилося. Богородиця з’явилася та покрила константинопольців своїм покровом, і ворожі війська не змогли їх побачити. В одній із версій легенди військо, яке взяло в облогу Константинополь, було військом Аскольда. Побачивши диво, вчинене Божою Матір’ю, Аскольд та його дружинники прийняли християнство.

Козаки вважали Покрову великим святом. Богородиця була їхньою заступницею та покровителькою. В цей день козаки обирали отамана. На Січі та поза нею було засновано багато церков на честь Пресвятої Покрови. З особливою повагою ставилися козаки до ікон Покрови. Коли у 1775-му була зруйнована Січ і козаки перебиралися за Дунай, то з собою взяли ікону Покрови Пресвятої Богородиці. В Україні це свято отримало козацького змісту та ще одну назву – Козацька Покрова. З 1999-го в цей день офіційно відзначають і День українського козацтва. Також цей день вважають символічним днем заснування Української повстанської армії. З 2014-го це й День захисника України, в який вшановують мужність та героїзм наших захисників та захисниць.

За традицією віруючі в цей день моляться Богородиці. Просять здоров’я, любові, допомоги та захисту під Покровом Божої матері на весь рік.

З Покровою пов’язано багато різних звичаїв і традицій. Говорили, якщо дівчина хоче заміж, то на Покрову їй перед службою в церкві треба виставити свічку перед іконою Пресвятої Покрови та помолитися. Деякі приказували: “Свята Мати Покровонько, покрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”. За народними традиціями саме після Покрови влаштовують весілля: “Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат шлюбним вінцем”.

Після церкви пекли млинці та обносили ними кутки в хаті – щоб задобрити домовика. Ввечері влаштовували застілля. Мали й звичай обдаровувати сирот і бідних. Для удачі та добробуту обкурювали димом від гілок вишні або яблуні хату.

У Карпатах до цього свята з полонин спускалися пастухи з отарами. Також завершували свої мандри чумаки.
Щоб уся сім’я була здорова, старша господиня знімала вишитого рушника, що висів над образом Покрови, та чіпляла його над вхідними дверями.

Народні прикмети на Покрову:

Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто – до легкого року, а нечисто – до суворої зими.

Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня – зима буде тепла, якщо ж вишня зелена – зима буде люта.

Якщо до цього дня не спадає з вишень листя – на теплу зиму, а звільниться – на сувору.

Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі – початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.

Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.

На Покрову вітер – весна буде вітряна.

Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.

Якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.

Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.

На Покрову віє вітер з півночі – зима буде холодна і з великими снігами, з півдня – буде тепла зима.

Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).

Відліт журавлів до 14 жовтня – бути ранній зимі.

Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.

Фото :  ікона «Покрова Богородиці» із зображенням запорозьких козаків. Друга половина XVII ст. Походить із міста Бахмач на Чернігівщині. Розмір — 51×38,5 см. Дерево, левкас, олія, сріблення, тонування під золото, рельєфне тиснення, різьблення. Із фондів Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана.