1 березня виповнився 101 рік з дня ухвалення Центральною Радою закону «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», за яким національною грошовою одиницею стала гривня.

Але насправді її історія налічує понад 1300 років! Адже вперше її згадує ще «Повість минулих літ»: Віщий Олег, ставши володарем Києва, «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Отже, йдеться ще про VIII-ІХ століття...

Біографія нині несправедливо знеціненої гривні багата десятками цікавих і маловідомих фактів. Скажімо, чи знаєте ви, що спершу вона була чималими зливками золота й срібла, та й ще недавно, до 25-річчя Незалежності, карбувалися золоті гривні? Що найдорожчі нині українські монети коштують 680 тисяч грн (понад $25000)? Або що не задіяну й досі купюру в 1000 грн розробили ще до проголошення Незалежності?

Назва «гривня» походить від прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто – на «загривку»). Зазвичай, це були обручі з наконечниками у вигляді голів левів, прикрашені кольоровою емаллю.

Від Русі до УНР

Як грошова одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі. Гривні виливали спершу цілком із золота, згодом – зі срібла, й важили вони від 160 до 240 г… Натомість нинішній російський рубль виник дещо згодом як відрубки: їх буквально рубали від гривневих зливків.

У Російській ж імперії  вона існувала до XVIII століття як вагова монета–«гривенка», і лише в ході грошової реформи Петра І з'явилась «гривня», яка стала наймасовішою монетою з усіх петровських.  Карбували її і при Катерині І, Анні Іоанівні, Єлизаветі і Катерині ІІ…

Натомість перші гроші УНР назвали «карбованцем», вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради було видруковано перший грошовий знак УНР – купюру вартістю у 100 крб. Автор оформлення грошового знака, художник-графік Георгій Нарбут, застосував у купюрі не лише вишукані орнаменти українського бароко XVII—XVIII століть, але й зображення тризуба – знак, характерний для найдавніших національних грошей України – злотників та срібників князя Володимира. І вже невдовзі цей символ стане гербом УНР!

А що майже одразу ж після запровадження купюри почали її фальшування, Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон, яким запровадила нову грошову одиницю – гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Цікавий факт: аби зміцнити золотий вміст української валюти, Директорія УНР почала збирати у населення усе золото та срібло для випуску монет, а також оголосила про переплавку усіх мідних пам'ятників російським царям на дрібну монету. На золотих гривнях планувалось розмістити бюст Т. Шевченка, а на срібних монетах — будинок Центральної Ради. Розпочати випуск цих монет завадив більшовицький наступ…

Як більшовики гривні друкували

Під час наступу на Директорію УНР більшовики вивезли у Москву кліше для друку банкноти 10 гривень. Банкноти більшовиків відрізнялись від українських лише відтінком і мали розхитати економіку УНР.

Наприкінці ж 1920-го, після перемоги в Україні, більшовики заборонили обіг українських грошей. Проте «більшовицькі тисячки», запроваджені на землях Радянської України, мали мізерний курс: 1 золотий карбованець = 5,457 мільярда радянських карбованців!

На 500 гривнях мав бути король Данило

«Було кілька пропозицій, як назвати національну валюту. Лесь Танюк виступив з ідеєю "українських доларів", комуністи наполягали на "карбованці". Але пройшла моя пропозиція – "гривня", адже так називалася грошова одиниця в Київській Русі і в УНР», – згадував академік Михайло Швайка.

Робота з виготовлення українських грошей розпочалася ще у квітні 1991 року – за чотири місяці до проголошення Незалежності(!)  Дизайн грошей розробили українські художники Борис Максимов та Василь Лопата, який раніше ілюстрував "Слово о полку Ігоревім", "Кобзар", "Каменярів".

«Вирішили, що потрібно відібрати персон із нашої історії, найбільше причетних до творення державності… Я пропонував розпочати цей ряд із княгині Ольги, але її не затвердили, бо номінацій було мало – всього шість. Тому почали із Володимира Великого, бо він – один  із найбільш знаних князів, зачислений до лику святих, запровадив християнство на Русі. Його син, Ярослав Мудрий теж був геніальною людиною, за нього створили Собор Святої Софії. Потім – козацька доба: персона Богдана Хмельницького не викликала жодних заперечень… А от з образом Мазепи були проблеми. Леонід Кравчук, який на той час очолював ВР, сказав: поки що треба утриматися, щоб "не дражнити гусей". Адже гривня створювали у квітні 1991 року, а Незалежність проголосили лише у серпні. І про Грушевського теж сказали – хай побуде трішки в планах» – згадував В.Лопата у книзі «Надії та розчарування, або метаморфози гривні».

Ускладнювала створення ескізів відсутність прижиттєвих портретів тих же гетьмана Мазепи і князя Володимира. Тому В.Лопата створив 15 варіантів портрета Мазепи. А на першій одногривневій купюрі художник зобразив... себе! Так художник став моделлю «гривневого» Володимира Великого

(На фото: купюра 1992 року та її автор).

Були у тій серії й ескізи п'ятиста (з портретом першого короля Русі Данила Галицького) та тисячі (з політичним, церковним й освітнім діячем Петром Могилою) гривень.

14 листопада 1991-го Президія Верховної Ради прийняла постанову «Про національну валюту в Україні», яка передбачала ввести в обіг гривню вже у І півріччі 1992-го. А що обладнання для друку грошей Україна не мала, щойно призначений послом в Канаді Левко Лук'яненко попросив діаспору допомогти, і та влаштувала зустріч голови НБУ Вадима Гетьмана з представниками "Кенедіан банк ноут компані", яка й надрукувала перший тираж гривні дрібних номіналів (від однієї до двадцяти).

Проте потужностей для якісного друку щонайменше 1,5 млрд необхідних банкнот не мала і канадська фірма. Тому за згодою Кравчука уклали контракт з англійською фірмою "Томас Де Ла Рю" на виготовлення банкнот номіналом 50, 100 і 200 грн, які мали друкувати на Мальті.

Однак вже надруковані гроші суттєво відрізнялися від підготованих художниками варіантів. В.Лопата був шокований, коли побачив введені в обіг «англійські» 50 грн «з бородатим дідом Чорномором, що віддалено нагадував Грушевського, а особливо був вражений банкнотою в 100 грн, з якої замість тонко промальованого Шевченка дивився грубо намальований дядько з каламутним поглядом, що нагадував махновця в кудлатій шапці. Замість портрета – грубий бездарний шарж», – пише він. До того ж, портрети на банкнотах замість прізвищ Грушевський і Шевченко були підписані Гетьманом і Ющенком.

На фото – початковий ескіз 100 гривень і купюра 1996 року)

44 дні уплав і 1700% девальвації

Як згадує перший голова НБУ, з міркувань економії замість доставки авіарейсом обрали морський шлях. Спецрейс контейнеровоза із доставки виготовлених у Канаді грошей, який супроводжував спеціально створений підрозділ СБУ, тривав майже півтора місяця – з 19 серпня по 2 жовтня. Офіцерів спецслужби переодягнули у форму моряків і під грифом «суворо секретно» везли валюту понад 11 тисяч миль – через Атлантичний океан, 8 морів і 13 проток, кордони 10 країн – у порт Миколаєва, а звідти – машинами у Київ. Деталі й маршрути знали тільки капітан судна, начальник служби безпеки, вище керівництво держави та голова СБУ. Керував операцією безпосередньо В.Гетьман, який власне тоді і посивів на нервовому ґрунті.

Але, поки гривню надрукували і довезли до Києва, країну поглинули така інфляція, що вводити нову грошову одиницю означало просто поховати її. Тож вирішили натомість запровадити купони, які аж до 1996 року й замінювали повноцінні гроші. Їх інфляція і "з'їдала", поховавши надії українців на бодай якісь накопичення.

До слова, купони теж друкували за кордоном і доставляли в Україну морем і чартерами, які замовляли все частіше і частіше, поки 1994 року в Україні не створили свій Банкнотно-монетний двір… І лише 25 серпня 1996-го вийшов Указ Президента «Про грошову реформу в Україні». Проте «днем народження» національної валюти стало 2 вересня, коли НБУ увів її в обіг на всій території України.

Грошову реформу провели за два тижні. Карбованцеві вклади населення перерахували у гривні за курсом 100 000 карбованців за одну гривню, що остаточно знецінило заморожені раніше в Ощадбанку гроші, які люди відкладали за часів СРСР.

За роки існування національна валюта тричі змінювала свій вигляд,  та стільки ж разів ставалися різкі обвали її курсу. Від курсу 1,76 грн за долар гривня впала у серпні 98-го до 5,05, а вже за місяць – до 7,7 грн/$, у квітні 2005-го долар подешевшав до 5 грн і залишався таким до 2008 року, коли під час кризи 2008 піднявся до 8,1, за Януковича – до 12-15, а після початку російсько-української війни – до нинішнього хиткого курсу. З 5 лютого 2015 за рішенням НБУ курс гривні до долара став визначатися міжбанком, і вже 26 лютого долар сягнув максимального показника за всі роки – 30,01 гривні, у 17 разів(!) перевищивши первісний курс.

За 22 роки кількість готівкових гривень в обігу зросла більш, ніж у 120 разів – до 400 млрд. грн станом на 1 січня 2019-го (що на 39 мільярдів, або ж 10,7% більше, ніж у 2018-му!) бо станок вмикали часто – щоразу, як владі бракувало грошей на виконання обіцянок.

Як наголошує Юлія Тимошенко, українську гривню на січень 2019 року недооцінено до долара на 65,2%! Про це свідчить індекс "Біг Мака", що розраховується журналом The Economist. "Вартість "Біг Мака" в Україні становить 54 грн, у США – $5,58. Відтак справжній обмінний курс, за купівельною спроможністю, нині мав би становити лише 9,68 грн за $1! І, до слова, серед недооцінених валют українська гривня посідає передостаннє місце у світі – після знеціненого міжнародними санкціями російського рубля!

Лідер «Батьківщини» переконана, що новий президент має розслідувати роботу НБУ за останні роки і оприлюднити звіт про те, як економічно вбивали нашу країну, адже «зниження курсу гривні в 3,3 разу було пусковим механізмом знищення України».

Як зауважила Тимошенко у програмі «Свобода слова», «мені часто задають питання: чи не страшно брати на себе країну, яка увійшла в десятку найбідніших країн світу?» Це підтверджує рейтинг Bloomberg Misery Index , який розраховується, виходячи з інфляції та безробіття…У відповідь на це вона обіцяє знизити у більш ніж 2 рази комунальні тарифи та підвищити середні зарплати українців до $1000 місяць. Хто ж заперечуватиме проти такої перспективи?!

Дорожчі за долар

Найдорожчою українською монетою довгий час залишалася «Оранта» номіналом 500 грн. із 31,1 г чистого золота. Через малий тираж (лише 1000 шт.) нині її вартість – 170 000 грн!

Проте напередодні Євро-2012 викарбували ще дорожчу – «Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р» – золоту пам'ятну монету номіналом 500 гривень вагою 500 г (!), діаметром 80 мм і накладом лише 500 штук. У 2012-му НБУ встановив її ціну у 350 000 грн. Фактична ж вартість монети з роками зросла до 680 000 грн(!), тож нині вона є найкоштовнішою серед усіх монет часів Незалежності.

Юрій НИКОРАК