Про це кореспонденту Укрінформу повідомила завідувач фольклорного відділу Івано-Франківського обласного науково-методичного центру туризму та культури Стефанія Капустинська.

«Нам треба зібрати історію про те, що наша коляда дуже давня. Маємо багато вирізок газет, в яких упродовж 10 років описували, як проходить районний фестиваль коляди у Верховині. В одній із них ми знайшли фотографію, яка показує, як проходила коляда у 1926 році. Коли ми знайомимося з колядницькими партіями, то бачимо, що є жива традиція коляди, бо її співають з 18 до 70 років і старші. Тобто, ця традиція жива і буде продовжуватися, бо молоде покоління вчиться колядувати у старших газдів і робить це неперевершено», - стверджує Капустинська.

За її словами, історичні свідчення про гуцульську коляду у Верховині необхідні для її представлення до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

Зараз документи готують до Міністерства культури України, щоб обряд гуцульської коляди внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

«На різдвяні свята будемо продовжувати досліджувати гуцульську коляду. Також будемо просити згоду кожної колядницької партії, а їх є не менше 15, на представлення гуцульської коляди до списку ЮНЕСКО», - зауважила науковець.

Коляда – це різдвяна пісня. У Верховині гуцульську коляду виконують виключно чоловіки.

Фото: Укрінформ