Наприкінці січня 2019 року в прокуратурі Львівської області відбулась координаційна нарада керівників правоохоронних органів.

Під час наради керівник прокуратури Юрій Квятківський прозвітував про стан злочинності, розслідування та розкриття злочинів на території регіону впродовж минулого року.

У 2018 році, в порівнянні з попереднім звітним періодом за 2017 рік, загальне число тяжких і особливо тяжких кримінальних злочинів зменшилось на 15,1% і становило 35,1%. У минулому році домінували злочини проти власності (63,7%) та проти життя і здоров’я особи (8,6%). Внаслідок злочинних дій постраждало 18,600 осіб (на 7,6% менше, ніж у 2017 році), а з 6,600 постраждалих – жінки. Найбільша кількість потерпілих – від крадіжок і грабежів (13,200) та від шахрайства (1000). Упродовж 2018 року також зареєстровано 701 злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин.

У дорожньо-транспортних пригодах, за наслідками яких були відкриті кримінальні провадження, на території області постраждала 791 особа (на 8 осіб більше порівняно з 2017 роком), з яких 184 особи (23,3%) – загинули. Всього внаслідок злочинних діянь у минулому році загинуло 328 осіб (на 4,1% більше, ніж у 2017 році), з яких 26 осіб – у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, 35 осіб – у результаті умисних вбивств. Загальне число виявлених правопорушників, які вчинили кримінальні правопорушення, становило 5844 особи, що на 1,8% більше, ніж у 2017 році. Серед них 24,4% правопорушників раніше вже ставали на злочинний шлях, а 64,6% із них мали не зняту або непогашену судимість.

За період січень-лютий 2019 року з усіх злочинів досудового кримінального провадження за 2018 рік, скерованих до львівських судів першої інстанції, в судах розглянули:

? Галицький районний суд – 27 справ;

? Залізничний районний суд – 25 справ;

? Личаківський районний суд – 29 справ;

? Сихівський районний суд – 24 справи;

? Франківський районний суд – 15 справ;

? Шевченківський районний суд – 25 справ.

Зі судової статистики можна зробити висновок, що загалом мешканці Львівської області не схильні до вчинення кримінальних злочинів. У журналістів нема повного доступу до судових справ і статистики прокуратури, а тому неможливо визначити, скільки злочинів здійснили місцеві жителі, а скільки – приїжджі.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що у львівських судах першої інстанції за період січень-лютий 2019 року зі загального числа вироків було:

? 2,76% – за статтями 190, 296 і 407 ККУ;

? 5,52% – за статтею 186 ККУ;

? 6,90% – за статтями 122, 125 і 309 ККУ.

Найбільше судових вироків (51,03%) було винесено за статтею 185 ККУ, тобто за крадіжки здебільшого продуктів харчування.

Понад половина кримінальних злочинів у виді крадіжок продуктів харчування вказує, що затримані правопорушники стають на кримінальну стезю із відчаю і недоїдання. У прокуратурі та МВС стверджують, що за статистикою таких злочинів не побільшало, проте охоронці у продуктових маркетах і магазинах відзначають зростання крадіжок на 7-8%. Особливо тривожним став фактор зростання підліткових крадіжок.  Однак керівники закладів, де траплялись такі випадки, не завжди хотіли мати справу з поліцією, а тому закладають у ціну товарів додаткові 10% вартості ймовірних крадіжок.

У Верховній Раді вирішили, що громадянам України, які їх фінансують через податки і утримують у парламенті, від 1 січня 2019 року достатньо буде місячного прожиткового мінімуму розміром у 1921 гривню. А тим українцям, які втратили можливість утримувати депутатів, вистачить і 1497 соціальних гривень.

Маючи такий «геноцидний карт-бланш» від парламенту, уряд Гройсмана і собі глумиться над громадянами, які нездатні знайти собі застосування в суспільстві або втратили працездатність. Окрім того, в уряді схильні не згадувати про непридатну соціальну норму рівня життя українців, а оперують цифрами середньої зарплати, яка дозволяє людям більш-менш виживати.

Адепти гройсманоміки б’ють у литаври, що за підсумками 2018 року розмір середньої зарплати в Україні перевищив 9 тисяч гривень та зріс майже на 12%. А водночас мовчать, що за цей же період лише тарифи зросли на 25%, а в секторі тільки продуктів харчування, згідно з даними Державної служби статистики, у 2018 році подорожчало 87% соціального асортименту продуктів. Наголошуємо! Соціального асортименту продуктів, на які розраховують громадяни з місячними доходами у півтора тисячі гривень.

Ні парламентарі, ні урядовці ніколи не зрозуміють реальних умов виживання тих громадян, яким вони призначили для прожиття 1500 гривень. У той же час посадовці вищого ешелону влади нараховують собі  з бюджету десятки тисяч гривень. Аби парламентарів та урядовців привести до тями, необхідно прийняти закон справедливості та рівних можливостей, в основу якого закласти фінансову норму: ні депутати, ні урядовці не можуть отримувати заробітну платню вищу, аніж середньо статистичну в Україні. Тільки тоді посадовці, якщо захочуть мати кращий персональний достаток, будуть виконувати своє головне призначення – дбати про добробут українців, які їх утримують на свої податки.

Лише за таких умов Павло Розенко, який курує роботу Пенсійного фонду та соціальної служби України, у свої 48 років не буде щомісячно отримувати 8500 гривень надбавки до посадового окладу за вислугу років у той час, коли пенсіонери за вислугу значно більшого числа років  перед українським суспільством отримують всього 1497 гривень.

Ярослав ЛЕВКІВ, приватний журналіст, спеціально для WestNews.