Знам’янська міська територіальна громада Кіровоградської області з населенням понад 28 тис мешканців включає шість населених пунктів (Водяне, Знам’янка, Знам’янка Друга, Новоолександрівка, Петрове та Сокільники) та займає площу 113 км2.

Це  місто обласного значення, розташоване у північно-східній частині області, за 40 км від Кропивницького. На території міста діє великий залізничний вузол. Тут зупиняються понад чотири десятки пасажирських потягів. Раніше майже половина жителів міста працювали на підприємствах залізничного транспорту.

Знам’янка бере свій початок від заснованої у 1869 році залізничної станції, побудованої у зв'язку з відкриттям руху поїздів у напрямку Одеса–Харків. Саме тому на гербі і на прапорі міста – жовта емблема залізниці. Це ще раз підтверджує те, що місто є значним залізничним вузлом країни від дня будівництва невеликої станції до наших днів.

Нещодавно у межах заходів Харківського пресклубу «Місцеві громади Кіровоградщини в умовах воєнного стану. Виклики та досягнення» разом із колегами зі всієї України мав можливість побачити як живе Знам’янська міська територіальна громада в умовах російсько-української війни.

Зустріч із міським головою

Знам’янський міський голова Володимир Сокирко свій трудовий шлях розпочав на посаді дорожнього майстра колійної машинної станції. Згодом став начальником відділу колії Знам’янського відділу Одеської залізниці. У 2002–2020 роках працював начальником виробничого підрозділу «Знам’янська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця». 

Розповідаючи про безпеку в місті, Володимир Сокирко зазначив, що облаштування найпростіших укриттів для навчальних закладів громади розпочалося ще в березні минулого року, а вже в квітні відкрили дошкільні заклади. У багатьох  навчальних приміщеннях жили вимушені внутрішні переселенці. Згодом їм запропонували інше житло.

Для внутрішньо переміщених осіб в місті працює навчально-виробничий майданчик «Синергія», де охочих безкоштовно вчать шити одяг, а згодом учасникам видають сертифікати про проходження курсів. Частина з них відкрили власний швейний бізнес. Багато речей шиють для фронту. Це соціальний проєкт міської ради, громадської організації «Повернення до життя» та міжнародних грантових фондів. Завдяки сонячним панелям, отриманим як грантова допомога, швейний цех повністю забезпечений електрикою. Швейні машини теж купили за грантові кошти.

Знам’янська обласна бальнеологічна лікарня

Це – справжній лікувальний заклад із чудовою матеріально-технічною базою, оснащений новітніми зразками медичної апаратури. Тут до послуг хворих – два сучасні спальні корпуси, триразове харчування та інші ресурси для дозвілля. Сюди звертаються люди в основному із захворюваннями опорно-рухомого апарату, серцево-судинної системи, ендокринної системи, шкіри та ін...

Лікарня є комунальним підприємством Кіровоградської обласної ради. Вартість одноденної путівки на лікування –  від 960 гривень (включає лікувальні процедури, проживання, триразове харчування). 

За словами виконувача обов'язків директора Знам’янської обласної бальнеологічної лікарні Юрія Вісяникова, близько 70 відсотків людей купляють путівки за власні кошти. Інші ж лікуються за  кошти соціальних фондів, профспілок, обласного бюджету. Загалом, їхня вартість – одна з найнижчих в Україні, а відтак сюди їдуть люди звідусіль.

Крім того, у Знам’янці на  базі поліклінічного відділення КНП «Знам’янська міська лікарня ім. Лисенка» за грантові кошти створено єдиний інформаційний простір – «Кол-центр». Працівники пройшли відповідне навчання, зробили потужну роз’яснювальну роботу у соцмережах, а також відео, постери, плакати тощо… Щодня до кол-центру звертаються біля двохсот людей. Тут постійно чергують два працівники Центру первинної медичної допомоги і два працівники з вторинного рівня медицини. 

Знам’янчани з надією дивляться у майбутнє. Нові потенційні можливості для створення сучасного лікувального центру європейського класу та спа- і фітнес-центру надає база Бальнеологічної лікарні. За останні два роки місто здобуло цікавий і корисний досвід волонтерського руху, а створення територіальної громади створило нові можливості для реалізації громадської активності та реалізації безпосередньої демократії.