Розповідає WestNews з покликанням на ГО «МАРТІН-клуб».
Історія Марини Полях
Марина Полях тривалий час зазнавала жорстокого насильства з боку співмешканця. Чоловік систематично бив жінку та знущався з неї в присутності їхньої 14-річної доньки. За два роки Марина зверталася до поліції 38 разів, проте ефективних дій з боку правоохоронців не було вжито. Всього було складено 16 адміністративних протоколів, які суд щоразу повертав на доопрацювання. Поліція не змогла забезпечити безпеку Марини та її доньки, що залишало їх у постійному страху перед агресором.
У 2021 році під час чергового нападу Марина схопила ніж у надії зупинити напад. Чоловік напоровся на ніж і помер від отриманих поранень. Відразу після цього Марину звинуватили в умисному вбивстві за статтею 115 Кримінального кодексу України, яка передбачає позбавлення волі від 7 до 15 років. Адвокатка Юлія Сегеда, координаторка юридичного відділу ГО «МАРТІН-клуб», почала захищати Марину, наполягаючи, що жінка діяла з метою самозахисту.
«У жінки був тільки один вибір»
Юлія Сегеда від самого початку захисту наполягала на тому, що дії Марини були спричинені необхідністю захистити себе та свою дитину.
«У жінки був тільки один вибір: загинь або захисти себе. Але поруч із нею в той момент, коли вона схопила цього ножа, впритул до неї була її донька, яка намагалася її захистити. Був напад на неї, вона схопила ножа», — зазначала Сегеда під час процесу.
Захист Марини акцентував увагу на тому, що її співмешканець був неодноразово засуджений за тяжкі злочини, зокрема за вбивство. Він вийшов на волю достроково, і продовжив погрожувати Марині та її родині, навіть намагаючись підпалити будинок і погрожуючи поліцейським.
Судовий процес і вирок
Протягом трьох років Марина Полях була змушена захищати себе не тільки від фізичного насильства, а й у правовому полі. Прокуратура наполягала на тому, що дії жінки мали умисний характер. Водночас адвокатка Юлія Сегеда домагалася перекваліфікації справи з умисного вбивства на самозахист.
Зважаючи на обставини справи, Марині інкримінували дві статті Кримінального кодексу — умисне вбивство (ст. 115) та умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118). Однак захист наполягав на виправданні, акцентуючи увагу на тому, що жінка була змушена захищатися через бездіяльність поліції.
9 вересня 2024 року суд виправдав Марину Полях за обома статтями. Адвокатка Юлія Сегеда відзначила важливість цього рішення:
«Звісно, я прагнула цього результату, але це дуже сміливий вирок, бо якщо ви почитаєте судову практику, побачите, що, по-перше, виправдувальних вироків мало, а по-друге, обставини самозахисту до уваги не приймаються», — зазначила Сегеда після оголошення вироку.
Питання домашнього насильства та правової системи
Справедливість у справі Марини Полях перемогла, але ця історія висвітлює ширші проблеми в Україні, пов'язані з домашнім насильством і бездіяльністю правоохоронних органів. Жінка 38 разів зверталася по допомогу до поліції, але жодна з цих спроб не принесла реального захисту. Лише після трагічних подій її ситуація була вирішена судом.
Громадські організації, зокрема ГО «МАРТІН-клуб», медіа та небайдужі громадяни підтримували Марину протягом усієї судової справи, що допомогло привернути увагу до проблеми домашнього насильства. Проте випадок Марини не є унікальним — багато жінок в Україні стикаються з подібними ситуаціями і часто залишаються без належної підтримки з боку держави.
Висновок
Виправдувальний вирок у справі Марини Полях став важливим прецедентом, який може спонукати до змін у системі захисту жертв домашнього насильства. Однак ця історія також підкреслює необхідність подальших реформ у правоохоронній системі, щоб забезпечити своєчасний і ефективний захист для тих, хто його потребує.
