На Львівщині збудували слов'янську хату X століття. Такий історичний експеримент проводять на території історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ", що у селі Підгірці. Відтворили житло керуючись археологічними дослідженнями.

Про це пише Суспільне Львів.

Працівники заповідника і волонтери розпочали його зводити на початку червня. Будують житло за внески учасників проєкту та благодійників.

Тепер у хижі пробує жити сім'я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви та їхні четверо дітей. Родина хоче відчути як колись жили слов'яни, що їли і як вели побут.

"З кожним днем, і з кожною наступною дією у цьому житлі, ми розуміємо, що все дуже практично, дуже продумано, екологічно. Наші предки дотримувалися таких принципів мінімалізму в побуті. З одної сторони спали люди і цього місця насправді є достатньо для того, щоб розмістилася сім'я з шістьох людей. Ми тут спали і це досить комфортно. Більшість життєвого процесу і так відбувалося на вулиці", — розповідає реконструкторка та тимчасова мешканка хати-реконструкції Марія Іванців.

Хата має заглиблення. Приблизно метр та 20 сантиметрів, розповідає співробітник заповідника "Давній Пліснеськ" Ярема Іванців. Це зробили для того, аби будову не провівав вітер. Також при цьому використали менше матеріалу. Збудували помешкання із дерева, очерету та глини.

"Закладалися колоди, вони всі є криві, адже це — підручний матеріал. Це не калібрований брус. Складав все, що ти мав, а за колодами забивав глиною і робив гідроізоляцію. По даху кладуться крокви і як варіант – це плетений такий дах. А на нього покладений перев'язаний очерет", — розповідає про будівництво хати Ярема Іванців.

Зараз реконструктори завершують доробляти дах та облаштовують саму хижу. Там вже є піч і мають зробити ліжко. Розмір будівлі 3, 20 на 3, 20 метри. Всередині поклали піч.

"Ця піч зроблена з каменю та без зв'язуючого матеріалу як глина. Тільки камені складені, тому це відносно просто зробити. Вона міцна, вона добре тримає тепло, швидко нагрівається і на ній зручно готувати їсти", — розповідає Ярема Іванців.

При будівництві хати керувалися дослідженнями, які археологи отримали під час розкопок. Це і розмір житла, і матеріал, з якого воно зроблене. Слов'янське житло стане частиною майбутнього музею під відритим небом, аби його могли розглядати відвідувачі заповідника.

"Це городище зараз заростає – поле, ліс. Люди, коли проходять через цю територію не до кінця усвідомлюють, де вони знаходяться, а ця локація буде конкретний приклад, що так люди жили в давнину колись. А так вони їли і це є самоідентифікація з тим населенням, яке жило тут тисячу років тому", — розповідає директор історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп.

Також директор заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп каже, в майбутньому хочуть виготовити проєкт археологічного скансену та розбудувати територію. Тому хочуть залишити дещо автентичне, зокрема, збудувати кілька таких хиж. Так відтворять садибу Х століття. Проєкт доповнять завдяки сучасним VR-технологіям.

Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ" — заповідник, створений 15 вересня 2015 р. Львівською обласною радою. Заповідною територією "Давнього Пліснеська" є терени Пліснеського археологічного комплексу, що розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Структура комплексу:

• давньослов'янський культовий центр кін. VІІ–Х ст. (ур. "Оленин Парк");
• слов'янське городище ІХ–Х ст. (ур. "Побіч", "Поділ", "Кецарки", "Оленин Парк", "Замчисько", "Високе городиско", "Поруби");
• давньоруське городище ХІІ–ХІІІ ст. (літописний Пліснеськ), (ур. "Оленин Парк", "Замчисько");
• курганний могильник ХІ — поч. ХІІ ст. (ур. "Поруби");
• Підгорецький ("здавна іменований Пліснеський") монастир ХІІ–XVIII ст. (ур. "Оленин Парк" та "Високе городиско").