Тростянецька міська територіальна громада Охтирського району Сумської області, площею майже 156 км² та населенням близько 22 тис мешканців, утворена 18 липня 2017 року шляхом об’єднання Тростянецької міської ради та Зарічненської, Кам’янської сільських рад. Загалом, окрім Тростянця, до громади входять 35 сіл та 2 селища. Місто розташоване на річці Боромля (притока Ворскли) за 55 км на південь від Сум.

Нещодавно у межах заходів Харківського пресклубу «Місцеві громади Сумщини в умовах воєнного стану. Відбудова» разом із колегами зі всієї України мав можливість побачити як живе і відбудовується Тростянцька громада в  умовах російсько-української війни.

Місто після російського терору 

26 березня 2022 року – день звільнення Тростянця від російських загарбників, неофіційний день народження міста. Зараз вокзал, площа, адмінбудівлі, п’ятиповерхівки і приватні будинки в місті нагадують про місячний російський терор. Місто було в окупації з 24 лютого. Тут і в сусідній Боромлі перебували штаби російських військових, які зайняли центр міста і били з артилерії по Охтирці. 

Повністю зруйнований район залізничного вокзалу та автовокзалу, знищений п’ятиповерховий будинок навпроти. Його прицільно обстрілювали військові рф.

До відновлення зруйнованих об’єктів на початкових стадіях залучають волонтерів добровільного будівельного батальйону «Добробат». Він допомагає постраждалим у нагальному відновленні житла та об’єктів соціальної інфраструктури на деокупованих територіях. 

https://westnews.info/news/Do-vidnovlennya-zrujnovanix-obyektiv-na-Sumshhini-na-pochatkovix-stadiyax-zaluchayut-volonteriv-dobrovolchogo-budivelnogo-bataljonu-Dobrobatu.html?fbclid=IwAR2E-wH9GidhB2GtTnpBAg56TE_BDpkNZ4kwKTSdoq4VCvm9Et9JriECl64

«Зосереджуємося на первинній відбудові пошкоджених будівель - швидке відновлення перекриття зруйнованого даху, ремонт побитих вікон, підмурування пошкоджених стін. В області вже майже рік діють два осередки «Добробату» – Сумський та Роменський. Наразі кістяк загонів складається приблизно з 40 волонтерів», –розповів його координатор Олексій Клюєв.

Волонтери працюють над очищенням споруд від будівельного сміття, металевих конструкцій та залишків меблів і техніки. Основну увагу приділяють приватному сектору, інфраструктурним об’єктам, будівлям культурної спадщини. До аварійно-відновлювальних робіт залучають  рятувальників ДСНС України. Партнери та донори забезпечують інструментом та спецодягом, організовують транспортні перевезення.

Тростянецька міська лікарня

Під час  окупації Тростянця російськими окупантами снарядами із танків та мінометів були знищені окремі будівлі та приміщення відділень Тростянецької міської лікарні. Лікарі та медичний персонал закладу увесь час російської окупації надавали медичну допомогу хворим та пораненим. Працюючи в цілодобовому режимі, медики рятували життя людей та організовували евакуацію хворих і поранених. За це час у лікарні народилось 10 дітей, з них одна двійня. 

 Амбулаторний прийом пацієнтів консультативно-діагностичної поліклініки було відновлено 19 квітня, а цілодобове лікування хворих в стаціонарних відділеннях - з 16 травня 2022 року.

За словами генерального директора лікарні Анатолія Плахтирі, на початок наступу російських військових у лікарні було близько 70 пацієнтів. Разом з ними залишались і працівники. Після обстрілів у будівлях закладу не залишилось жодного вцілілого вікна.

«Головний корпус лікарні російські військові кілька разів впритул розстрілювали із танків. Робота пологового відділення не припинялась під час окупації. Загалом за 2022 тут народились понад 100 дітей. Це на половину менше, аніж у 2021 році. Зараз працюють всі відділення», - розповів директор лікарні. 

18 березня 2022 року стався перший обстріл лікарні, пошкоджено частину стаціонарного корпусу, перебито систему опалення, відключено електропостачання в усьому місті. 

 «Співробітники евакуювали жінок із новонародженими малюками на інвалідних візках. На буржуйці готували перші страви, вся кухня була в диму, витяжки не працювали. Окрім пацієнтів, медики прихистити і мешканців 5-повехівки, яка згоріла внаслідок обстрілів. Це переважно літні люди і вони були весь час з ними в бомбосховищі», -згадує Анатолій Плахтиря. 

Під час окупації міста росіяни навіть не дозволяли хоронити людей і мешканці прилеглих вулиць звозили тіла патологоанатомічне відділення лікарня. Так і лежали до визволення міста.