Через борги за комунальні послуги Державна виконавча служба (ДВС) після рішення суду може конфіскувати – у найгіршому випадку – житло боржника.

Про це Суспільному розповіла керівниця відділу ДВС Рівного Наталія Іщук.

Коли йдеться про стягнення боргів за "комуналку", офіційні органи звертають увагу не на суму боргу, а на систематичність несплати рахунків. Журналісти розпитали спеціалістів про тонкощі стягування боргів та які методи застосовують самі надавачі послуг.

Коли надавачі послуг звертаються до суду

На Рівненщині надавачі комунальних послуг можуть звертатися до суду по стягнення боргу зі споживачів. При цьому закон не визначає меж суми боргу, – розповіла керівниця відділу Державної виконавчої служби Рівного Наталія Іщук.

"У нас на виконанні від "Рівнетеплоенерго" є документи, за яким сума боргу становить понад 90 тисяч гривень. Є безліч виконавчих документів, де сума боргу – понад 70 тис. грн. І 50 тис. грн є, і 9 тис. грн, і, навіть, 4 тис. грн", – розповіла посадовиця.

Загалом постачальники послуг зважають на систематичність несплати комунальних послуг, – додала Наталія Іщук.

Які є види стягнення боргу

Головна спеціалістка відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівному Юлія Карповець зазначила, що стягнення з боржників зазвичай бувають трьох видів: стягнення пені, припинення надавання комунальних послуг і звернення до суду щодо стягнення нерухомості.

"При стягненні нерухомості такого поняття як виселення – немає. Така дія може бути лише за позовом людини, яка придбала продану за борги квартиру. І, можливо, виконавча служба має продати єдине житло боржника, але за умови, що сума боргу за кількома провадженнями повинна перевищувати розмір 20 мінімальних зарплат – це більше 120 тис. грн", – повідомила Наталя Іщук.

І додала, що в окремих випадках за борги з електронних торгів можуть продати навіть єдине житло, яке є в людини. Якщо ж помешкань є кілька, то вилучать те, у якому боржник не зареєстрований.

"Виконавча служба найчастіше накладає арешт на житло. Тобто, якщо власник майна захоче майно продати – він не зможе цього зробити, поки не сплатить по боргах. І це також дієвий механізм стягнення боргу", – розповіла Юлія Карповець.

Щодо пені, то її сума передбачена договором з постачальником послуг, – додала головна спеціалістка.

"Сума пені не може перевищувати одну десяту від суми боргу. Загальний розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми, яка передбачена в договорі. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за граничним днем внесення плати за комунальні послуги", – пояснила Юлія Карповець.

І додала, що пеню не нараховують, якщо держава боргує перед людиною. Якщо людина вчасно не отримала зарплату і може це довести, то вимога сплатити пеню – буде незаконною.

Автоматичне списання боргу з рахунку

З липня 2021 Міністерство юстиції дозволило арештовувати банківські рахунки за комунальні борги, штрафи тощо.

"При відкритті виконавчого провадження в автоматичному режимі накладається арешт на кошти боржника, які на банківських рахунках. Після накладення на постанову електронного підпису держвиконавцем, вона потрапляє до банку за декілька секунд і банк протягом кількох хвилин її розглядає та накладає арешт на банківські рахунки", – пояснила Наталія Іщук.

І зазначила, що це не означає, що гроші списуватимуть автоматично одразу, проте це може статися після направлення до банку платіжної вимоги держвиконавцем.

"В платіжному дорученні, яке направляється до банку, одразу передбачають і борг, і суму виконавчого збору – 10% від суми боргу. Це сума витрат, які здійснюють виконавці під час ведення виконавчого провадження. Найчастіше ця сума становить 200 грн, але вона й залежить від того, скільки конвертів надіслали", – додала керівниця відділу державної виконавчої служби.

І уточнила: боржник повинен надіслати держвиконавцям декларацію про свої доходи та майно після того, як отримає постанову про відкриття виконавчого провадження. За неподання такої декларації передбачена адміністративна відповідальність.

Як вплинув карантин

Згідно зі словами головної спеціалістки відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги Юлії Карповець, частина рівнян маніпулювали можливістю не сплачувати за рахунками на час COVID-карантину. Тоді було заборонено нараховувати пеню та відключати від постачання послуги.

Внаслідок цього, – зазначила Юлія Карповець, виникали великі заборгованості, через які постачальники й зверталися до суду.

"У людей дуже низький рівень правової освіченості і побутує така думка, що якщо їх не було під час розгляду справи – то вони не зобов’язані платити. Для видачі судового наказу нема потреби, щоб особа, яка не сплачує комунальні послуги, була присутня", – додала Юлія Карповець.

Вона уточнила: всім, хто користується послугами, потрібно детально вивчати договір, де прописано, які права має надавач послуг, а які – споживач.

Скільки заборгували РОЕК

Речниця Рівненської обласної енергопостачальної компанії (РОЕК) Алла Ліхачова повідомила Суспільному: наразі заборгованість користувачів компанії за спожиту електроенергію на Рівненщині становить майже 150 млн грн.

"Якщо говорити на 1 січня – тоді був борг майже 120 млн грн. Зважаючи на те, що на Рівненщині 420 тис. зареєстрованих споживачів електроенергії, то боржників з них – дуже багато", – повідомила Алла Ліхачова.

Вона додала, що заборгованістю вважають несплату за рахунком до 20 числа наступного місяця.

"Ми зважаємо на систематичність несплат. Заходи, які ми застосовуємо – інформація, яку споживач може побачити в рахунку за спожиту електроенергію, смс-інформування, телефонні попередження. Вручення попереджень ми не припиняли і на час карантину, хоча відключень побутових користувачів не проводили", – зазначила речниця.

Згідно зі словами Алли Ліхачової, РОЕК проводить претензійну та позовну роботи, проте на період карантину механізмів впливу на боржників не застосовували.

"Зараз ми попереджаємо про претензії, і якщо в десятиденний термін користувач нічого не робить – тоді його справа передається до суду. 20 серпня набрав чинності закон, який дозволяє припиняти постачання електроенергії користувачам, які мають заборгованість, попри карантин", – розповіла речниця РОЕК.

І уточнила: заборона на відключення продовжує діяти лише у "червоній" карантинній зоні. На решті територій здійснювати відключення дозволено.

Чи мають борги перед КАТП-1728

Згідно з даними менеджерки зі зв’язків з громадськістю підприємства КАТП-1728 Марії Савчук, підприємство розробило програму, аби зменшити кількість боржників. Комунальники займаються вивезенням сміття з території Рівного.

"Розробили реєстр боржників, працівники розносять оголошення з величиною боргу і датою сплати боргу, повідомляємо усно, телефоном тощо. Підприємство подає до суду, якщо немає реакції. На сьогодні є такі справи, що в процесі підготовки", – повідомила Марія Савчук.

Вона зазначила, що з 1 червня тарифи на вивезення твердих побутових відходів від багатоквартирних будинків становлять 19 грн, абонентське обслуговування – 2,6 грн. Для індивідуальної забудови з присадибними ділянками – 22 грн.

Коли до суду звертається Рівнетеплоенерго

Речник "Рівнетеплоенерго" Олексій Кривошеєв повідомив Суспільному: підприємство не звертається до суду навіть щодо кількох тисяч боргу.

"Ми розуміємо, що багато хто розраховується за тепло по ходу до наступного опалювального сезону. Але, якщо борги значно більші – є борги по 40-90-100 тис. грн, то в таких випадках компанія звертається до суду. Бо тут мова йде про систематичну несплату, коли людина роками не платить за тепло", – розповів Олексій Кривошеєв.

Він додав, що станом на кінець серпня борг користувачів перед "Рівнетеплоенерго" становив 140 млн грн.