Починаючи ще з античних часів, Європейський Світ визначав напрям розвитку усього людства. На європейському субконтиненті сформувалися й великі досягнення матеріальної та духовної культури, особливий менталітет, цінності, які дали змогу забезпечити високі стандарти життя, що в сукупності дає підстави говорити про наявність унікальної європейської цивілізації. Цивілізації, яка є комфортною для проживання і яка попри різні суперечності приваблює і притягує мільйони людей з усього світу.

Європейський Світ пройшов різні етапи свого розвитку. Але вже усталеним стереотипом стали вкрай однозначно негативні оцінки лише одного періоду – Середньовіччя (кінець V – початок ХVІ ст.). Мовляв, це «темні часи» в історії Європи. Ба більше того, коли мова починає іти про щось відстале й реакційне в наші дні, то багато-хто відразу починає кричати: «Це Середньовіччя».

То чи дійсно європейське Середньовіччя – найстрашніший період в історії людства, який не залишив жодних позитивних слідів в європейській цивілізації? Давайте розглянемо. Отже, що визначало й визначає високі стандарти європейської цивілізації? Це насамперед наявність соціально-політичних інститутів та їхнє узгоджене функціонування. І одним з них є розвинуте місцеве самоврядування. А коли воно сформувалося? Саме в Середньовіччі (ХІІ ст.), насамперед у вигляді Магдебурзького права. Іншим досягненням європейської цивілізації є чіткий розподіл взаємин глави держави й представницьких органів. І коли були утворені такі органи з чітко визначеними правами? Саме у Середньовіччі (Генеральні штати у Франції, парламент в Англії та ін.).

А ще Європейський Світ виділяється в усьому світі широким різноманіттям національних культур. І знову ж таки їхнє формування припадає на період Середньовіччя. Так само, як і формування виробничих стандартів, які розробили середньовічні цехи.

Але не подумайте, що я вирішив ідеалізувати період Середньовіччя. Ні, в ті часи дійсно було багато поганого (поширення феодальних війн з численними жертвами, а також епідемій тощо). Але в який період не було таких страшних подій? Може, в античні часи з їхнім рабовласництвом, гладіаторами, калігулами? Чи в ХХ ст. з його світовими війнами, гулагами, концтаборами, голодоморами, геноцидами і масовими депортаціями?

То чому ж саме Середньовіччя прийнято вважати «темним періодом» Європи? В радянські часи такий ярлик цьому періоду повісили через великий вплив церкви. Та й у самій теперішній світській і значною мірою нерелігійній Європі прийнято давати врай негативні оцінки діяльності церкви в Середньовіччі з огляду на переслідування єретиків й інакодумців. Чи все в таких звинуваченнях має реальні підстави? Лише частково. Католицька Церква дійсно переслідувала деякі таємні товариства, наприклад, тамплієрів, але для цього були реальні підстави, бо ці товариства дійсно поклонялися недобрим культам, наприклад, Бафомету. І можна лише собі уявити, в якому напрямі пішов би розвиток європейського світу, якби ці товариства не були розгромлені, і їм вдалося б нав’язати європейцям не віру в добрі християнські цінності, а культ зла.

Переважно неправдивими є сформульовані радянськими ідеологами стереотипи про жорстоке переслідування в період Середньовіччя вчених. Насправді, середньовічна церква концептуально обґрунтовувала право на раціональне (наукове) пізнання світу і пізнання через віру, не вбачаючи в цьому суперечності. Припускаю, що хтось відразу зауважить: «А Джордано Бруно?». Насправді, Джордано Бруно, як засвідчує його судова справа, стратили за трьома статтями: 1) заняття чорною магією; 2) гомосексуалізм; 3) розвідку на користь іншої держави. Про його наукові чи філософські погляди не йшлося.

А тепер основне запитання: навіщо цей огляд середньовічної історії? Для того, щоб зрозуміти: базові цінності європейської цивілізації сформувалися далеко не в останні десятиріччя, а в ході тривалого розвитку, і їхню основу становлять християнські цінності, поєднані з досягненнями національних культур. І це потрібно усвідомити самому Європейському Світові, який зіткнувся з різними загрозами розмивання його культурного обличчя та деструктивного ідеологічного тиску.