Василь Чорний

Викладач, журналіст

Викладач Львівського національного університету імені Івана Франка


22.07.2020, 09:27

Новий закон про медіа не стане на заваді чесним ЗМІ

1 липня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти в першому читанні за основу законопроєкт «Про медіа» № 2693-д, а офіс Ради Європи в Україні закликав Парламент розглянути цей законопроєкт. Експерти Ради Європи надали свої рекомендації, частину з яких врахували при роботі над документом.

З аналогічним закликом виступило Представництво ЄС в Україні. Однак окремі журналісти та політики звинувачують розробників законопроекту у посяганні на свободу слова, вибірковому підході до медіа, які є опозиційними до влади, а також у надмірному тиску на інтернет-ЗМІ.

Спробуємо з’ясувати, які ж деталі насправді заховані в новому документі та чи загрожують вони свободі слова в Україні.

Контролюватиме діяльність медіа Національна Рада України з питань радіомовлення і телебачення, склад якої призначає Президент та депутати Верховної Ради. Саме цей механізм обрання уповноважених осіб до контролюючого органу викликає сумнівну реакцію деяких журналістів та громадськості. В новому законопроекті повноваження Нацради значно розширили. Наприклад, вона отримає право звертатися до власників пошукових систем, у тому числі іноземних, з вимогою виключення або блокування доступу до інформації, яку розповсюджують медіа, до яких були застосовані попередні санкції. Цей аспект розкритикували деякі журналісти, мовляв, він може стати інструментом для маніпулювання.

Однак, за словами голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, жодних нових повноважень Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не отримує, а система притягнення до відповідальності порушників медійного законодавства взагалі стане чіткішою і прозорішою.

«Всі медіа мають бути в рівних умовах, щоб ні в кого не було переваг, тому і відповідальність стосуватиметься всіх, адже 90% українських медіа дотримуються закону, несуть відповідальність перед суспільством, а лише 10% – ні. За незначні порушення медійного законодавства передбачаються приписи. Треба свідомо системно не виконувати приписи, щоби вони стали підставою для застосування більш жорстких санкцій. Найбільша санкція для онлайн-медіа – це скасування реєстрації та заборона на поширення інформації. Але такі рішення прийматиме суд після невиконаних приписів, перевірок та штрафів», - переконує керівник профільного комітету.

Крім того, нещодавно Національна асоціація медіа, що представляє понад 140 медіаорганізацій із усіх регіонів України, закликала нардепів ухвалити в першому читанні закон про медіа. В організації вважають цей документ реальною можливістю провести медійну реформу, що визначить єдині базові стандарти якості контенту, які захищатимуть аудиторію, та надасть державні важелі для мінімально необхідного регулювання.

Законопроєкт пропонує чіткі кроки для регуляції та захисту контенту на онлайн-платформах та інтернет-ресурсах, що є вкрай необхідними за останні 10 років. Він почне захищати суспільство від тих ресурсів, які свідомо розповсюджують фейки. Відтак, це - спроба очистити онлайн-простір від величезної кількості замовних матеріалів та спонукання до подальшої саморегуляції вільних інтернет-майданчиків. Всі люблять говорити про захист журналістів, але хіба іноді не доводиться захищатися від нечесних журналістів?

Важливо розуміти, що між спробою захистити контент споживачів та посяганням на вільне висловлювання журналістів проходить тонка червона лінія.

Очевидно, що законопроєкт, маючи безліч переваг, все ж потребує незначного доопрацювання, оскільки не враховує кількох важливих деталей. Великі медіагравці почуватимуться захищеними в умовах нового законодавства, оскільки зможуть швидко пройти належну перевірку та необхідну реєстрацію. А що робити із блогами та меншими платформами, які досі були абсолютно вільними у своїй діяльності? Як ці онлайн-ресурси отримуватимуть ліцензії, як їх впорядкувати, не посягаючи при цьому на свободу слова? Врегулювання діяльності частини онлайн-платформ - це “ахілесова п’ята” нового законопроекту.

Зрештою, неможливо заперечити той факт, що зміни у впорядкуванні та регуляції медіа в Україні назріли, а новий документ є реальною можливістю здійснити очікувану медійну реформу. Спроби загальмувати медійну реформу ще більше віддаляють Україну від належних європейських страндартів журналістики.

Нові правила закону про медіа не стануть на заваді чесним ЗМІ, оскільки пропонована система притягнення до відповідальності порушників медійного законодавства буде зрозумілою та прозорою. А сотні недобросовісних медіа, які блискавично поширюють фейки і засмічують інтернет-простір, самостійно очистять свій контент. Або ж зникнуть назавжди.

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    У Повітряних силах пояснили, чому "шахеди" долітають аж до Львова

    Коментар

    Блоги

    Мирослав Дністрянський

    СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Й МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ Й СУПЕРЕЧНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

    Михайло Цимбалюк

    Бюрократи, що прикриваються євроінтеграцією

    Василь Чорний

    Псевдосоціологія від проросійських ресурсів: розбір і спростування фейку

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: