Лучанин Дмитро Демчук за останні майже три роки встиг побувати у 22 країнах. Загалом на рахунку Дмитра – 68 відвіданих країн. Нині лучанин подорожує автостопом по Індонезії та живе у місцевих жителів.

Як змінилися подорожі у період пандемії COVID-19 і в яких країнах вже побував, мандрівник розповів у бліцінтерв'ю Суспільному.

Коли почалася Ваша нинішня подорож?

Моя подорож почалася у лютому 2019 року. Тоді першим моїм пунктом призначення були Об’єднані Арабські Емірати.

Скільки часу пішло на планування?

Я готувався до цієї подорожі протягом всього життя: з десяти років я займався у туристичному гуртку, а з 17 років я почав самостійно подорожувати автостопом. Тоді я мандрував країнами Європи та Близького Сходу. Після закінчення університету, де я також вивчав туризм, я наважився спланувати подорож до Австралії. На ретельне планування цього маршруту я витратив два місяці.

Ви маєте чіткий маршрут подорожі, чи змінюєте його у ході мандрівки?

У мене був чіткий маршрут цієї мандрівки, але він змінювався безліч разів. Я не планував заїжджати у Казахстан, Іран та Пакистан, тим більше тим шляхом, яким я це зробив. Але дотримуватися початкового маршруту було неможливо.

Скільки країн плануєте відвідати? У якій країні хочете затриматися найдовше?

У мене немає цілі відвідати певну кількість країн, я просто живу подорожуючи. Для мене вивчати культури набагато краще ніж рахувати кількість відвіданих країн. Я прожив у Таїланді рік і два місяці через пандемію. У майбутньому планую затриматися в Австралії – там буду планувати свої наступні кроки.

Які труднощі виникли під час подорожі у зв'язку із пандемією?

Найбільша складність мандрівок під час пандемії в тому, що я не можу вакцинуватися в Індонезії, бо я не громадянин цієї країни. А сертифікат вакцинації потрібен для подорожі в інші країни. Також відсидіти на самоізоляції коштує недешево.

Скільки важить Ваш багаж?

Мій наплічник важить 10-12 кілограмів. Я стараюся мінімалістично підходити до вибору речей, які беру в дорогу. Коли ти подорожуєш автостопом, то не хочеш носити важкий багаж.

У скільки обійшлася ця подорож? Яку суму радите брати в такі подорожі?

За перший рік подорожі я витратив орієнтовно 1 400 доларів, враховуючи оплату віз та перельоти. Мені дуже допомагали місцеві жителі: мене підвозили, дозволяли переночувати, давали підробіток. Питання бюджету не просте, все залежить від того як ви звикли подорожувати.

Чому саме автостоп і чи не страшно подорожувати таким способом в інших країнах?

Автостоп – це можливість пізнати реалії країни. Під час поїздки автостопом ти спілкуєшся з місцевими людьми, дізнаєшся їх культуру, їх умови життя. Такого досвіду не отримаєш, якщо будеш їхати автобусом і дивитися у смартфон.

Стопити не страшно, можливо тому, що я вже свого роду загартований. А ще навіть в Пакистані та Ірані є багато поліцейських, які стежать за безпекою туристів.

Чого Вам найбільше бракує в подорожі?

Вареників та налисників не вистачає. А так хоча я і скучив за рідними, але спілкування в онлайн-форматі вирішує цю проблему.

Де найчастіше доводиться ночувати і якою була ваша найнезвичніша ночівля?

Найчастіше для ночівлі я використовую каучсерфінг.  У хостелах ночую дуже рідко, лише якщо не знайшов де переночувати у місцевих. В Індонезії для ночівлі за містом я купив намет. Найбільш незвичне місце моєї ночівлі – вершина активного вулкана Гунунг Апі (664 м), що на островах Банда. Тоді у мене намет був з підігрівом, а зранку – гарний вид.

Яка країна і її жителі здивували найбільше?

У кожній країні люди мають чим здивувати. Наприклад, мусульмани вважають, що мандрівники приносять благословіння до їхнього дому, тому вони дуже гостинні.

Індонезійці, у яких я жив місяць, спеціально для мене готували негостру їжу. Коли у мене порвалися кросівки, то вони купили мені нові. А в дорогу дали з собою два пакети з їжею, яка мені дуже знадобилася. Це дуже здивувало.

Коли плануєте повернутися додому? Повертатиметесь тим же маршрутом?

Я ще не планую повертатися в Україну. Раніше я планував повернутися з Австралії відразу додому, але поки не можу сказати коли саме і яким шляхом. Знаю лише одне – точно повернуся в Україну.