Зростання валового внутрішнього продукту України у другому кварталі 2019 року становило рекордні для останніх років 4,6%. Це стало великою несподіванкою для більшості економістів. Ніхто не очікував саме такого зростання. Так, у своєму інфляційному звіті за липень Національний банк озвучив очікування на рівні 3%, а аналітики Bloomberg, за день до появи реальних цифр, прогнозували 2,7%.

Про це пише Економічна правда:

"Кілька днів ця новина була однією з найбільш обговорюваних. Теорій було багато і вони були різні — від гучних оптимістичних заяв про те, що Україна уже здатна повторити економічний успіх Польщі до "нам до результатів 2013 як до космосу".

Не обійшлося і без конспірології та звинувачень попередників. Мовляв, "перестали красти і от результат". Наприклад, відомий бізнесмен і власник горілчаного бізнесу Євген Черняк написав у себе на сторінці Facebook таке:

"4,6% зростання економіки України. Неймовірно. Просто перестали красти в перехідному періоді. Це ціна попередніх реформаторів, патріотів, мародерів і будівельників хуперлоопов! Головна реформа — не красти!".

Хто з них правий, за рахунок чого насправді виріс ВВП, як це може відобразитись на житті "маленького українця" і що взагалі нас чекає далі на фоні очікувань чергової кризи?

Ми зібрали основні питання на цю тему і адресували їх виконавчому директору Центру економічної стратегії Глібу Вишлінському. Його відповіді наводимо нижче.

За рахунок чого? 

В другому кварталі зростання прискорилося відразу в кількох секторах. Це, як мінімум, промисловість, роздрібна торгівля та сільське господарство, де збирання врожаю почалося раніше, ніж минулого року.

За низкою секторів дані про динаміку будуть лише у вересні. Якщо навіть не враховувати тимчасовий погодний фактор, що додав до зростання в агросекторі, багато чинників тривалий час були сприятливими для української економіки.

Ціни на сировинні товари, які Україна виробляє, підвищувалися, а на газ і нафту —залишалися низькими.

Економіки сусідніх країн Центральної Європи також зростали.

Всередині країни тривалий час панує макроекономічна стабільність, яка є основою для зростання.

Головний економіст Dragon Capital Олена Білан в колонці для Liga.net  зазначила, що внутрішнє споживання було одним із головних факторів прискорення економіки.

"Про це свідчить динаміка роздрібного товарообігу. Хоча роздрібна торгівля займає невелику частку у ВВП, цей сектор швидко реагує на зміну у приватному споживанні, яке відповідає за дві третини ВВП.  У другому кварталі 2019 року роздрібний товарообіг збільшився на оціночні 13% р/р, прискорившись майже вдвічі порівняно з першим кварталом", — наголошує експерт.

За її словами, збільшення споживання відбулося за рахунок двох факторів.

По-перше, зросли доходи населення завдяки індексації пенсій, передвиборчим доплатам до пенсій та різноманітним можливостям для підзаробляння грошей, які надають передвиборчі перегони.

Другий фактор — суттєве поліпшення споживчих настроїв після результатів президентських виборів. "Позитивні очікування щодо майбутнього роблять людей більш упевненими та готовими витрачати більше вже сьогодні", — зазначає Білан.

2313-й ще не наздогнали

Хоча від 2016 року нам вдалося досягти стабільного економічного зростання, його темпів було недостатньо, щоб повернутися на рівень ані 2013, ані 2008 років.

Більше того, ми за таких темпів нарощуємо відставання від західних сусідів — членів ЄС, адже навіть в останні роки темпи зростання там були вищими, а глибоких криз до того не було.

Щоб наздогнати, наприклад, Польщу, нам потрібне зростання на 5% та більше щороку протягом кількох десятиліть, причому без криз. А реально за нейтрально-позитивних зовнішніх умов ми маємо зростати на 7% та більше щороку.

Що буде далі?

На третій квартал припаде хороша динаміка в сільському господарстві, де сприятливі погодні умови дозволяють очікувати рекордного врожаю зернових. Збереження кращих споживчих настроїв підтримає сильну динаміку в роздрібній торгівлі і інших секторах, прямо залежних від споживчого попиту.

Проте зростання в промисловості залишається слабким. Тому можна очікувати на ріст понад 3%, але навряд чи настільки швидкий, як у другому кварталі —фундаментальних причин для стійкого прискорення в усіх секторах поки немає.

Зміна влади і екнономіка

Фундамент зростання було закладено ще владою, яка залишає свої посади цього року. Насамперед, це макроекономічна стабільність — збалансований бюджет, незалежність Національного банку, гнучкий обмінний курс гривні, підконтрольна інфляція.

Проте обрання нового президента майже ¾ голосів заклало великі позитивні очікування — не лише споживачам, але й виробникам, які теж, за великим рахунком, виборці. Це видно за показниками опитувань — збільшується частка тих, хто вважає, що країна рухається у правильному напрямку, та тих, хто очікує покращення економічної ситуації.

Зростання економіки на 4,6% - що це означає для звичайного українця

Швидке зростання економіки створює попит на робочу силу, пропозиція якої стабільна, а через трудову міграцію та демографічну кризу навіть зменшується.

Відповідно, це призводить до швидкого підвищення зарплат. Далі, через більші надходження податків та відрахувань до Пенсійного фонду у держави з’являється можливість підвищити пенсії, соціальні виплати та зарплати бюджетникам.

Чому промислове виробництво падає?

"Індекс промислової продукції за січень-червень 2019 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року продемонстрував дуже скромний показник —зростання на 0,5% не особливо вражає. Ще менш приємна ситуація, якщо подивитись на індекс переробної промисловості, яка є основою основ промисловості будь-якої більш-менш індустріально розвиненої країни — він в Україні за перше півріччя взагалі знизивс яна 0,1%", — наголошує голова Ради НБУ Богдан Данилишин. 

Частка промисловості в українській економіці поступово зменшується всі роки незалежності. Причина — замалі іноземні інвестиції та нестача внутрішнього капіталу.

Більш привабливою для інвестицій виглядає промисловість країн-нових членів ЄС, які є частиною спільного ринку Євросоюзу, де права інвесторів краще захищені, ніж в Україні.

Тому і вплив промисловості на динаміку економіки загалом стає дедалі меншим, і вона сама відстає за темпами зростання від інших галузей.