Історія про те, як Українська Асоціація футболу вирішила звести рахунки з Асоціацією ветеранського футболу України та її очільником Олегом Собуцьким.

Із глибоким переконанням та достовірним аналізом фактів можна ствердити, що очільник УАФ Андрій Павелко вирішив остаточно узурпувати владу у своїх руках на всіх рівнях. Асоціація ветеранського футболу України схоже добряче стала посеред горла президенту УАФ, адже є незалежним органом. Тож, Павелко і Ко вирішили просто звести рахунки «по-пацанячому». Але про все по порядку. 

Усі пам’ятають скандал із Олегом Собуцьким, який трапився 15-го липня 2020-го року. Тоді, начебто, Олег Собуцький після матчу Першої ліги «Агробізнес» – «Минай» вдарив головного арбітра Юрія Іванова. Через два дні після інциденту очільник УАФ Андрій Павелко виступив із заявою, мовляв, розглянуть рішення про довічну заборону займатись футбольною діяльністю президента «Агробізнеса» Олега Собуцького. А вже 23-го липня за результатом розгляду справи КДК УАФ ухвалив: заборонити Собуцькому О. М. будь-яку діяльність, пов’язану з футболом, довічно. 

Все ж пан Собуцький заперечував будь-які звинувачення у свій адрес і звернувся з апеляцією в Спортивний арбітражний суд Лозанни (CAS). І ось 25-го серпня CAS виніс свій вердикт: скоротили термін дискваліфікації з довічного усунення від футбольної діяльності до п’яти років.

Органи футбольного правосуддя України прийняли абсолютно неправомірне рішення, коли заборонила Олегу Собуцькому довічно займатися футбольною діяльністю. Такої норми, яка би дозволяла їм позбавити пана Собуцького довічно в чинних на той час дисциплінарних санцкіях, просто не існувало. Ніхто не мав права приймати таке рішення. Це підтвердив Спортивний арбітражний суд Лозанни. 

Схоже рішення CAS не сподобалося очільнику УАФ Андрію Павелку і його підлеглим, тож вони вирішили розпочати чергове переслідування Олега Собуцького. У свіжому рішенні Виконкому УАФ йдеться наступне: 

• доручити адміністрації Асоціації звернутися до Асоціації ветеранів футболу України щодо виконання рішення CAS у справі Олега Собуцького; 
• від АВФУ потрібно невідкладно вжити заходів щодо заборони Собуцькому здійснювати будь-яку діяльність, пов'язану з футболом, терміном на п'ять років.

Все б нічого, якби не одне але. Один з віцепрезидентів Асоціації ветеранського футболу України, який також є першим віцепрезидентом УАФ, Анатолій Дем’яненко вирішив взяти на себе повноваження скликати Виконавчий комітет АВФУ і сформувати його порядок денний. Але це суперечить Статуту АВФУ. А все тому, що навіть, якщо є рішення Спортивного арбітражного суду Лозанни про те, що припиняється діяльність Президента АВФУ, то автоматично повноваження переходять першому віцепрезиденту АВФУ. А це точно не Анатолій Дем’яненко. Тож перший віцепрезидент УАФ пан Дем’яненко самочинно вирішив призначити собі повноваження Президента АВФУ і почав скликати засідання Виконавчого комітету АВФУ. На глибоке переконання Олега Собуцького це рейдерське захоплення з боку УАФ Асоціації ветеранського футболу України. 

Ми звернулися до Олега Собуцького за коментарем щодо цієї ситуації. 

Олег СОБУЦЬКИЙ, голова Асоціації ветеранського футболу України:

«Пан Павелко мені просто мститься. Коли я говорю «Павелко» маю на увазі цілу структуру під назвою УАФ, адже її очільник зараз повністю узурпував владу в своїх руках. Це переслідування мене особисто та рейдерське захоплення Асоціації ветеранського футболу України, яку я маю за честь представляти. Якщо коротко чому це відбувається – їм точно не сподобалось, що Спортивний арбітражний суд Лозанни публічно принизив їх в юридичній площині. Я думаю всі розуміють різницю між довічною забороною займатись футболом і терміном у 5 років. Це була сфабрикована справа проти мене. І на це є причини. УАФ вже дуже давно прагнуло замість мене поставити головою Асоціації ветеранського футболу України Анатолія Дем’яненка. Він в свою чергу спершу розповідав, що не хоче обіймати цю посаду, але згодом все стало на свої місця. Можливо в глибині душі пан Дем’яненко і не хотів, але ж є Андрій Павелко, який хоче все і вся. Відтак, проти мене була організована ціла кампанія. Вони скористалися моментом і зробили мені підставу. Сфабрикували проти мене справу на матчі «Агробізнес» – «Минай» і, як наслідок, вирішили мене довічно позбавити можливості займатися футболом. Після отримання документів з CAS, де мені скоротили термін до п’яти років, в УАФ не можуть заспокоїтись. Зараз вони роблять все можливе і неможливе, щоб замість мене поставити іншу людину керувати АВФУ. Я розумію чому проти мене розпочалось переслідування. Це справа не одного дня. Я не погодився підписувати документи про переїзд заводу з виготовлення штучних полів у Краматорськ. І з цього часу почалась кампанія по усуненню мене від футболу. А гра з «Минаєм» була для них лише приводом для УАФ, щоб мене відсторонити від усіх процесів. Це був бенефіс УАФ. 

Без зайвої сором’язливості можу вас запевнити: якби не я, то ветеранської збірної України не існувало б ніколи. У 2017-му році я заснував цю збірну України серед ветеранів. У цієї команди є лише один спонсор – Олег Собуцький. Я повністю утримую Асоціацію ветеранського футболу України. З 2017-го року ми платимо усі податки. Не було жодного місяця, щоб ми не заплатили податки. Усі люди отримують заробітну платню. Усі витрати я також повністю беру на себе. Якщо під час першого року моєї діяльності УАФ дала бодай ігрову форму для ветеранської збірної України, то згодом і цього не було. Скажу більше: навіть коли давали форму, то говорили, що половину комплектів їм потрібно буде повернути. Ось така турбота про збірну України серед ветеранів.

Але хочу зазначити наступне: Асоціація ветеранського футболу України є незалежною організацією. Ми самі можемо проводити свої Конгреси та Виконкоми. Сьогодні відбувається ніщо інше як рейдерство. УАФ вирішило проводити Виконком АВФУ без нас. Вони доручили своїм рішенням першому віцепрезиденту УАФ Анатолію Дем’яненку провести Виконком Асоціації ветеранського футболу України. Цеі повністю незаконне рішення. Ні виконавчий директор АВФУ нічого не знає, ніхто інший. Проводить Виконком людина, яка взагалі немає права цього робити. 

Я є офіцером 8-го полку спеціального призначення. Перебуваю на Сході України. Але на це ніхто не звертає уваги. Пан Павелко лише піариться на ЗСУ. Є певні факти, які це яскраво довдять. Коли була ліга атовців при УАФ, як ви думаєте хто це все спонсорував? Так, Олег Собуцький. В УАФ сказали, що в них немає коштів на цю історію. Написали прямо, не соромлячись: «Ти придумав цю лігу – ти її і фінансуй». Згодом УАФ цю лігу АТО і закрила. В мене є ці всі скріншоти.

Руки ми точно опускати не будемо. Зараз УАФ пише, що я 5 років не маю права займатись футбольною діяльністю. Вони повинні рахувати термін з 16-го липня 2020-го року, коли я пішов з УАФ. Пройшло вже більше 2-ох років. 

Зараз збірна України серед ветеранів тренується у Києві на НТК імені Віктора Баннікова. За те, що команда там тренується, я заплатив немаленькі кошти. Не просто так збірна України серед ветеранів там тренується.

І якщо повернутися до матчу «Агробізнес» – «Минай», з якого все почалось. Хотів би задати кілька риторичних запитань: а де зараз під час повномасштабної війни проти РФ арбітр Іванов, а де атовці, яких він ображав на стадіоні у Волочиську? Що зробив пан Павелко для ветеранського футболу в Україні? А де ж всі герої, які розпинали пана Собуцького? Де пан Костюченко? Де пан Павелко? Чому в час війни, коли я захищаю Україну на передовій, ви переслідуєте мене та викручуєте руки? Совість є?».