Щороку, 14 лютого, мальовниче містечко на Львівщині стає центром паломництва усіх закоханих і не лише їх. Нічого дивного тут немає, адже у самбірській церкві Різдва Пресвятої Богородиці уже два з половиною століття зберігаються мощі святого Валентина.

Останки святого було викопано на римському кладовищі Святої Прісцили і 1759 року папською грамотою передано до самбірського храму. Де Рим, де Самбір – логічно було б поцікавитися. Насправді все просто. Святий Валентин ще у давніші часи був визначений Ватиканом як покровитель Перемишльсько-Самбірської єпархії, тож рішення аби частина його мощів перебувала на «підопічних» святому теренах було цілком виправдане. Очевидно, постарався і самбірський клір, бо отримати мощі святого неабияка честь для церкви. Тим більше, що, говорячи нинішньої термінологією, до просування храму, збудованого у 1738 році біля дерев’яної церкви, підійшли доволі серйозно. Так, за легендою, найголовніша ікона церкви Різдва Богородиці — чудотворна ікона Самбірської Богоматері, була свого часу написана не ким іншим, як самим євангелістом Лукою. До речі, церква зафіксувала кілька чуд, пов’язаних з іконою, зокрема плач кривавими сльозами перед початком Першої світової війни. У 1928 році ікону Самбірської Богоматері було короновано. Про саму церкву скажемо нижче, а наразі, справедливості ради треба зазначити, що Ватикан доволі щедро роздаровував останки Валентина і сьогодні їх можна вшанувати у багатьох європейських храмах, зокрема у Римі, Відні, Дубліні, Глазго, Бірмінгемі, Любліні і навіть у Мукачевому. Проте нам, звісно, «найрідніші» наші, самбірські.

Зрештою. Хіба не диво, що мощі «пережили» різноманітні непевні часи історії і залишилися неушкодженими у скляному саркофазі, в якому їх майже 250 років тому привезли з Риму. Це при тому, що папські грамоти, які супроводжували дар із Риму були знищені або вкрадені. Однак, на щастя, автентичність мощів можна підтвердити ватиканськими документами. У радянські часи про наявність у самбірському храмі святих останків із зрозумілої обережності зайвий раз не згадували. Зате у сьогодення двічі на рік – 14 лютого та на Стрітення – мощі урочисто обносять навколо церкви і виставляють для поклоніння. Зрештою, прикластися до них можна і в інші дні, однак це вже буде зовсім не так урочисто.

Сьогодні до святого Валентина їдуть насамперед закохані та дівчата, що шукають собі пару. Насправді ж історії про таємні вінчання, які здійснював святий, не підтверджують навіть реалістично налаштовані духівники. Це швидше красива легенда, яка народилася через співпадіння. Проповідника християнства Валентина обезголовили 14 лютого 269 року в день, коли у Римі відбувалися торжества на честь покровительки закоханих Юнони. За тогочасною традицією, молоді люди зізнавалися у коханні за допомогою записок, що власне й могло стати прототипом нинішніх «валентинок».

Однак святий Валентин є покровителем не лише закоханих, але й пар, у яких «квітково-конфетний» період вже давно минув. Тому по допомогу до нього звертаються і старші люди, в котрих якісь негаразди у сімейному житті. Також вважають, що святий є заступником хворих на епілепсію.

Говорячи про мощі святого Валентина, було б недоречно не згадати про місце їх знаходження.

Бароковий мурований храм Пресвятої Богородиці постав у середмісті Самбора у 1738 році. Фундували його спорудження українські магнати – дідич села Радловичі Ілля Комарницький зі своєю дружиною Оленою. За два століття церкву неодноразово добудовували та відновлювали. Найважливішими можна вважати роботи 1865 року, коли було встановлено іконостас, виконаний майстром Михайлом Федорчаком із Пряшева, та 1894-1895 років, коли внутрішній розпис стін здійснив знаменитий Кирило Устиянович. Під час одної з пізніших реставрацій у крипті було віднайдено поховання фундаторів храму Іллі та Олени Комарницьких, їх доньки Софії, а також єпископа Перемишльсько-Самбірського Атанасія Шептицького. Двічі храм ремонтували навіть за радянських часів, тоді він був у підпорядкуванні Російської православної церкви. У лоно УГКЦ церква повернулася в 1992 році.

Адреса: Церква Різдва Пресвятої Богородиці розташована в історичному центрі Самбора, на вулиці Міцкевича. Від залізничного та авто- вокзалів можна пройти пішки за 15-20 хв.

Як добратись зі Львова

Потягом

Електрички Львів-Самбір-Сянки відправляються з приміського вокзалу. 

Автобусом

Автобуси в напрямку Самбора відправляються з АС-Західна (вулиця Городоцька, гіпермаркет Метро) з середнім інтервалом 30 хв.

Автомобілем

Їхати трасою Львів-Самбір-Ужгород. Відстань – 75 км.

Ділиться досвідом подорожі kray.org.ua .