11.02.2019, 09:10

Нав’язливе нахабство українських монополістів

"Ну, от тепер, окрім живота, у мене є ще щось спільне з котом Матроскіним – швейна машинка... А роль поштаря Пєчкіна, який "злим був, патаму шта вєласіпєда нє било", цього разу взяла на себе "Нова пошта".

Про свої пригоди на "Новій пошті" і в "Ощадбанку" в Івано-Франківську пише журналіст Юрій Никорак.

Про гори, ціни та час

Але про все – від початку. Полюбив я цієї зими Карпати, а такі походи вимагають відповідного спорядження. Зокрема, й гамашів – таких собі додаткових захисних «манжетів» поверх лижних брюк чи комбінезона, нижній краї яких кріпиться на підошві взуття, а верхній – під колінами. Бо, коли у горах глибокий сніг, вони – єдиний засіб, що врятує ноги від холодного «душу» щоразу, як ви ненароком провалитесь у сніг «по самі помідори». От тільки оці два шматки подвійної вологонепроникної тканини на замочку-блискавці зверху донизу й ґумками та шнурівками по обидвох краях коштують в Україні від 550 до 1500 грн. Поґуґлив ото я, знайшов в інтернеті докладну відеорозповідь, як їх зробити своїми руками, та й вирішив зекономити, тим більше, що ніколи не ходжу у похід один. Бракувало одного – швейної машинки.

Знайшов в інтернеті найуніверсальнішу та й замовив під акційну знижку в 30% на «Розетці» з доставкою «Новою поштою». На останній теж зекономив: для клієнтів «Розетки» альтернативна зажерливій та неповороткій державній пошті (до будь-якого обласного центру перша доставляє посилку за добу, а держмонополіст – за 3-7!) фірма саме пропонує безкоштовне доправлення до своїх відділень. Розрахував так, аби замовлення прийшло саме тоді, коли отримаю переказ через Western Unіon: його вистачило б як на машинку, так і перекрити борг по кредитці…

Про касирів-йогів та валюту

І тут усе, що могло піти «не так», пішло не так. Прийшов у найближче відділення Ощадбанку – переді мною на три каси – лише один клієнт.  Але в одному віконечку, де обід з 13-ої до 14-ої, вже о 12.45 касир припинила роботу (вочевидь, морально налаштуватись на обід – важливіше за «якихось там клієнтів»), а до іншого, де обід з 12-ої до 13-ої, касир не повернулась і до 13.20 (вихід із обіднього процесу, мабуть, теж не терпить поспіху – треба ж дати їжі засвоїтись, та й повернення у робочий ритм теж потребує неабияких кармічних та часових затрат). Єдина ж присутня касирка, судячи з бейджика, керівник відділу касових операцій, обслуговувала єдиного клієнта настільки неспішно, що це зайняло понад півгодини. Аби відтак заявити мені, що обслужити мене… не може, бо валюту видає лише і саме та касирка, яка ото пішла на обід. Тож «або чекайте до 14-ї, або йдіть у відділення біля Білого дому»…

Звісно ж, я вирішив і не чекати, і не йти в інше відділення найсовковішого в Україні банку. І не лише тому, що туди таки далеченько, а тому що був певен: в Ощаді з мене знову намагатимуться злупити зайвину за «страховку» (Читай Ощадбанк вважає себе філією Сбєрбанку Росії?).

Грабунок за замовчуванням

Тому зробив удвічі коротший марш-кидок до приватного банку одного з екс-голів НБУ, де мені – без жодних черг та додаткових комісій – і видали гроші. Дорогою ж до «Нової пошти» закинув кошти через термінал на свою «золоту картку» Приватбанку.
І вже насолоджувався передчуттям отримання обновки, коли раптом згадав: у найближчому до мене відділенні «Нової пошти» практикують «за замовчуванням» проводити безготівкові платежі через термінали того ж Ощаду. А ця ненаситна, як і більшість держустанов, структура, намагається зняти додаткову комісію у 3%  (що удвічі більше за традиційні тарифи на саму доставку із Броварів під Києвом до Івано-Франківська!) із власника будь-якого банку, окрім власне Ощадбанку. Утім, коли моя «розумна» картка минулого разу заблокувала згаданий платіж – власне через несанкціоновану спробу зняти додаткову комісію, – з’ясувалося, що «під полою» у керівниці відділення таки є один термінал Приватбанку (проти чотирьох «ощадівських» у решти операторів).

Тому цього разу я одразу ж попрямував до завідувачки, яка, хоч і сиділа на робочому місці, відрубала, що у неї – обід, і для більшої красномовності тицьнула мені поперед очі табличку «Технічна перерва». Враховуючи, що з місця вона не рушила, я таки вирішив її ввічливо перепитати: «Чи є у вас термінали Приватбанку?»
Вона, ані не кліпнувши,  відрубала: «Самі не бачите? У нас пос-термінали Ощадбанку!»

 –     Але ж минулого разу у вас був і приватівський, – не здаюсь. – А я не хотів би переплачувати за касове обслуговування…
 –     То платіть готівкою! – роздратовано буркнула у відповідь.
 –     Вибачте, але, по-перше, у мене немає такої суми готівкою, а на картці є. По-друге, якщо у вас є термінали, ваша вимога платити готівкою – незаконна. Як, по-третє, і будь-яка комісія за оплату товару чи послуг карткою!
 –     То ви будете забирате замовлення чи ні? – чую натомість.
 –     Ні, якщо у мене не приймуть оплати карткою без додаткової комісії.
 –     Читати умієте? Ось, на табличці написано: «Банк, що видав картку, може знімати додаткову комісію згідно тарифів обслуговування», – не здається роздратована начальниця.
 –     У тому то й річ, що у мене – «золота карта», яка не передбачає жодних комісій при розрахунках за послуги і товари! – наполягаю. – А комісію намагається зняти не мій банк-емітент, а хитромудрий Ощадбанк, чиїми терміналами ви користуєтеся.

Відтак розвертаюся і демонстративно виходжу з відділення.

Готівка з банкомату – недешеве задоволення

Бо я вже вирішив: якщо так – повернусь до банкомата Привату і зніму необхідну суму готівкою, але не переплачуватиму нахабному та всюдисущому Ощадбанку!
Але біля банкомата мене чекає черговий неприємний сюрприз: аби зняти гроші, якими я лише 20 хвилин тому поповнив власний рахунок, тепер мені доведеться заплатити неабияку комісію: від 1% із власних коштів – до від 4% до 7% - за кредитні кошти. Тобто, враховуючи вартість машинки, за можливість оплатити її готівкою довелось би переплатити 172 гривні!

Майже хепі-енд

Подумки підраховую, шлякую, курю і врешті приймаю рішення: платитиму таки карткою (бо інших грошей вже все одно немає), але покажу редакційне посвідчення і попереджу, що опишу усі ці хитрощі із пос-терміналами у ЗМІ. Розраховуючи, що ті усвідомлять: репутаційні втрати компанії будуть вищими за півтори сотні неправомірно стягнутих із мене коштів.

Утім, коли через півгодини я повернувся до відділення «Нової пошти», Господь таки змилувався наді мною: побачивши мене у дверях, хтось із працівників, що згуртувалися біля завідувачки, раптом люб’язно запропонував: підходьте до цієї дівчини-оператора і платіть, як вам зручно (себто, без жодної комісії). Та й надалі, розпаковуючи машинку для огляду та перевірки, були чуйними та поступливими, наче із улюбленим родичем…

Щоправда, як я попередньо начитався у численних коментарях на сайті «Розетки», гарантійний сертифікат був без печаток та дат реалізації, а, отже, в разі чого – недійсний, хоча виробник й надає гарантію аж на 36 місяців. Але це – вже зовсім інша історія, яку розповім іншим разом.

А у наступній публікації популярно поясню, як обдурюють нас банки, і чому, перш ніж скористатися акцією на безкоштовне відкриття картки у тому чи іншому банку, варто не полінуватись і прочитати не лише маленький буклетик, який входить до комплекта з карткою, та угоду на двох-трьох сторінках, але й докладні Умови та правила надання банківських послуг на сайті відповідного банку.

Юрій НИКОРАК .

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    На "Краківці" двоє чоловіків напали на прикордонників

    Коментар

    Блоги

    Василь Чорний

    Нинішні урядовці не чують університетських викладачів

    Оксана Кришталева

    Скажи мені своє ім’я

    Андрій Вихопень

    Порошенко звозить на своє висунення військових: воєнкоми цим займаються