• Головна
  • Новини
  • Майбутнє Сихова може провалитись у радянський колектор

08.02.2019, 09:03

Майбутнє Сихова може провалитись у радянський колектор

«Раніше архітектори думали, як показати фасад, а нині – як життя людей зробити комфортнішим. Сихів заслуговує на нову функціональну архітектуру. Аби район став самодостатнім, варто додати йому ділової функції».

Таким бачить розвиток наймолодшого і водночас найнаселенішого району Львова Юліан Чаплінський, головний архітектор міста.

Представники влади, громади та бізнесу 7 лютого дискутували у сихівському центрі Довженка. Дискутувати  про майбутнє Сихова.

Зелений, зручний та цікавий – таким львів’яни сприйматимуть район. Очільниця Сихівської райадміністрації Галина Гладяк розповіла про початі проекти, які, слава Богу, не обмежуються поточними ремонтами.

Окрім облаштування парку Івана Павла ІІ та площі перед Центром Довженка, подбають і про громадські простори. Такі планують обладнати на вулицях Гашека та Червоної калини.

Сихів також перший, що реалізує пілотний проект «Енергоефективний район» - спільно з GIZ.

Попереду район і за кількістю поданих проектів для участі у Громадському бюджеті. Однак кількість не завжди дорівнює якості: зі 149 переможцями стало лише 26.

Утім, громадська активність не в силі виправити помилок епохи радянських проектантів. Аристократичне місто, де рукою було подати до потрібної будівлі, після війни перетворилось у пролетарський Львів спальних районів з нанизаними вздовж залізниці заводами.

Населення збільшилось удвічі. Недосконала промислова зона тим часом перетворилась у прогалину через занепад підприємств, а Сихів став своєрідним архіпелагом.

Ідея створити модерну квартальну забудову була реалізована половинчасто: район прославився типовим дешевим плануванням та надміром асфальту і бруківки. Зелену зону досі не використовують, а зв'язок  Сихова з центром, запланований у Генплані 1978 року, забезпечив трамвай лише два роки тому, тобто через майже 40 років.

Юліан Чаплінський розповідає: «Минулого року з’явилась ініціатива, підтримана стейкхолдерами, адже трамвай (оце «похвалив» «Львівелектротранс»!) часто ламається. Тож плануємо збудував діагональну велосипедно-пішохідну трасу, уздовж якої будуть спортивні майданчики, сквери, громадські простори.

Необхідно з’єднати, як мінімум, університети - УКУ, Lviv tech city, Політехніку та ЛНУ ім.І.Франка. Цей шлях проходитиме через зелені зони – парк Івана Павла ІІ, Хуторівку, Стрийський парк, Парк культури та Цитадель. Відтак, це буде не магістраль, яку треба пережити, а атрактивний маршрут для бігу, сімейних чи велосипедних прогулянок».

Головний архітектор Львова закликає не боятись мріяти системно.

Скажімо, наразі фантастично, як і  проект Сихівського трамваю колись, звучить пропозиція запуску міської електрички на наявних залізничних коліях. Таким транспортом можна буде дістатись зі станції «Сихів» на станцію «Персенківка» за 20-25 хв в межах електронного квитка.

Інша проблема. На температурній карті Львова Сихів – серед найспекотніших. Асфальт, рубероїдні дахи та промзони слід врівноважити насиченими зеленими острівцями. Таким, наприклад, є нещодавно посаджений Сквер гідності.

Архітектори розробляють для району також новий спорткомплекс та кільцевий променад.

Пішохідна доступність у межах чотирьох кілометрів до центру, широкі незадіяні площі, близькість до ІТ-компаній - перспективи спального району ширші, ніж вважають зазвичай.

Конкурс на облаштування площі перед центром Довженка – також спроба відходу від квадратного коду радянського містобудування.

Витіснення стихійно припаркованих автомобілів, перегляд дворів, фасадів – усі ці маленькі кроки творять майбутнє.

Але для глобальних змін на рівні міста розроблена стратегічна концепція. Аби втілити концепцію нового Сихова в життя, потрібні схожі обговорення.

Зацікавлені в спільних «мозкових штурмах» і забудовники. Практика останніх років свідчить: будівельний бізнес приречений на невдачу без участі в громадських проектах. «Гірші архітектурно-планувальні рішення приносять менше економічного ефекту. Відтак дискусійні майданчики є необхідними для розуміння потреб споживача; озвучені мешканцями  пропозиції вже приносять результати», - так пояснив мотивацію до обміну ідеями в середовищах голова Асоціації західноукраїнських забудовників Юрій Мартинюк.

Однак не забудовою єдиною: цілковитий брак туристичних атракцій Сихова компенсується креативністю активних мешканців. Понад тисячу квадратних метрів для інновацій – ще один «магніт», який манитиме юних експериментаторів на Cихів уже цього року. OpenLab та Maker Space на проспекті Червоної Калини стануть не лише простором для неформальної освіти: тут школярі та студенти відкриють для себе таємниці робототехніки та працюватимуть у біотехлабораторіях.

Обрали цей район для креативних просторів не в останню чергу через велику кількість молоді та дітей. Реалізувати власні ініціативи сихівчани мають нагоду на фестивалі сусідів – Дні Сихова, який цьогоріч відбудеться у знаковий для району день візиту папи Івана Павла ІІ – 26 червня.

Активісти використали також Сихів як майданчик для розрахунку індексу інклюзивності – тесту пристосованості будівель чи установ до особливих потреб. За результатами цього індексу вже розробили рекомендації для бізнесу

Не пасе задніх район і в сакральному вимірі. Парох церкви Різдва Пресвятої Богородиці Орест Фредина зазначає: «Там, де є дух, там і від каменя можна черпати натхнення».  І справді, сучасний римо-католицький храм освячений тут лише минулого року, а прихожани втілюють проект хресної дороги, яка буде історичним символом випробувань України.

 «Населення Сихова кількісно співмірне деяким обласним центрам, тож цей район задає тон. Ми переживаємо трансформацію з місця, звідки їдуть, до того, куди приїжджають: інсталяція до Дня Незалежності чи святкування Нового року допомогли привабити населення з інших районів. Активні мешканці та громадський сектор допомагають втілювати ідеї. До прикладу, музична школа та центр Довженка є платформами для комунікацій. Про такі фестивалі, як запланований Zero Waste, вже отримуємо відгуки», - так пояснює феномен району Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку.

Чи Сихів унікальний у перетворенні з депресивного спального району у зелену, зручну та багату на події частину міста? Зовсім ні. Учасники та доповідачі погоджуються в одному: модель успішного Сихова вдається формувати швидше, бо є великий запит громади. Такі зустрічі натомість проведуть у кожному районі міста.

На завершення додамо, що міській владі, таку позитивну рису, як вміння «мріяти системно», вочевидь, доведеться найближчим часом поєднувати із конечною потребую діяти  швидко і локально. Адже у години пік Сихів уже стоїть в заторах – примітивні дорожні розв’язки не встигають за навальним житловим будівництвом.

А каналізаційні й водогінні мережі радянської доби перебувають на межі масових аварій. Недавно така сталася на напорному каналізаційному колекторі великого діаметра на вул. Чукаріна. Сотні кубометрів неочищених стоків потрапили у річку Зубра.      

Довідка.

Сихів – найбільший житловий масив у Львові, на основі якого утворено Сихівський район. Тут мешкає  близько 300 тисяч людей.

Також лише у цьому районі стабільно фіксують приріст населення.

У 1952 році село Сихів було включено до складу Львова, у 1979 році почалась активна забудова.

Зустріч «Перспективи розвитку Сихова. Влада, громада і бізнес» була ініційована підприємцями-забудовниками. Почути запити мешканців і оголосити плани міської влади на цей район – такий був намір організаторів.

  • ,
  • ,
  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    На "Краківці" двоє чоловіків напали на прикордонників

    Коментар

    Блоги

    Василь Чорний

    Нинішні урядовці не чують університетських викладачів

    Оксана Кришталева

    Скажи мені своє ім’я

    Андрій Вихопень

    Порошенко звозить на своє висунення військових: воєнкоми цим займаються