Корупційні скандали навколо Львівського бронетанкового заводу в останні роки спалахували регулярно.

Неякісно відремонтована військова техніка для зони АТО. Зрив поставок у ЗСУ нових бронеавтомобілів «Дозор-Б». Розтрата бюджетних коштів в особливо великих розмірах на закупівлі двигунів для танків…

Найбільш резонансні з них пов’язані  із конкретними зловживаннями директорів  державного підприємства «Львівський бронетанковий завод». Йдеться  про Олександра Остапця та Романа Тимківа.

 Про одну нехитру схему: замість нових двигунів «підсунули» старі

Гучне затримання директора заводу Романа Тимківа, його заступника Олега Ткаченка, двох посадовців Збройних сил України (начальника Центрального бронетанкового управління та начальника відділу цього  управління), а  також засновника ТОВ «Булет лайн», задіяного у схемі,  працівники Національного антикорупційного бюро України провели  14 липня 2017 року. Усім їм висунули обвинувачення  за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах) та  ч. 2 ст. 366 КК України (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки).  

Досудове  розслідування цієї справи  тривало майже рік. У результаті  було встановлено, що ДП «ЛБТЗ» виграв конкурсні торги на поставку Центральному бронетанковому управлінню ЗСУ нових двигунів для танків Т-72. За документами  завод наприкінці 2015 року придбав у ТОВ «Булет Лайн» і поставив ЦБТУ ЗСУ загалом 40 двигунів та 4 одиниці бортових коробок передач.   

Схема виглядала так. Замість нового бронетанкового майна було закуплено двигуни та коробки передач, які раніше використовувалися, у тому числі – в неробочому стані. До  того ж цей «секонд-хенд» раніше вже були проданий - у 2008-2009 роках ці двигуни та коробки передач реалізовували підприємствам на внутрішньому ринку як надлишкове майно Міноборони. Крім того, випуск цієї моделі двигунів припинився ще з 1990-х років. Організаторам корупційної схеми про це  було добре відомо.  

В липні цього року обвинувальний акт у даній справі  (за фактом розтрати коштів під час закупівлі двигунів) прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скеровано до Солом’янського райсуду  Києва. Розмір збитків, завданих державі через корупційне правопорушення, у цьому документі зазначено у понад 14 млн. грн. Хоча на початку розслідування заявлялось, що фігуранти цієї справи вчинили розтрату бюджетних коштів на суму 28,5 млн. грн.

              Хто такий Тимків і за що звільнили його попередника

Про Романа Тимківа відомо, що він був депутатом Івано-Франківської міськради попереднього скликання (від політичної партії «Третя сила») Є  помічником-консультантом (на громадських засадах)  нардепутата від БПП Юрія Солов’я - свого давнього партнера по будівельному бізнесу. Власником 13 фірм, зокрема, ТОВ «Екстрім ЛТД», ТОВ «Прикарпатська кераміка», ТОВ «ТД Калуський бровар».    

Директором державного підприємства у сфері оборонної промисловості  івано-франківського бізнесмена-забудовника призначили у вересні 2015 року.  Після того, як через низку гучних корупційних скандалів керівництво держконцерну «Укроборонпром» прийняло рішення звільнити з займаної посади його попередника - Олександра Остапця. Формально очільник  ДП «ЛБТЗ» був звільнений через невиконання виробничих планів на підприємстві, зокрема, за затримку  у налагодженні повноцінного серійного виробництва бронемашин «Дозор-Б». Хоча в цей період  вже було відомо  про конкретні службові зловживання з боку директора заводу. У зв’язку з цим він стає  фігурантом кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 КК України, відкритого військовою прокуратурою. Його підозрюють  в розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах (на суму понад 2 млн. грн.), які були виділені Міноборони для ремонту бронетехніки із зони АТО.        

Як «розкрадання коштів» замінили на «службову недбалість»   

Вирок у цій справі Сихівським райсудом Львова (суддею Богданом Мичкою) було винесено 20 травня 2016 року. Олександру Остапцю  призначили покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років умовно з випробувальним терміном у 3 роки. А також   штраф – у розмірі  11,9 тис. грн. Звідки такий гуманізм?   

Суд встановив наступне. В грудні 2014 між ДП «ЛБТЗ» в особі директора та Міноборони було укладено договір про надання послуг  з ремонту та технічного обслуговування  «31 одиниці БМП-1». На виконання умов  договору підприємству було перераховано 41,6 млн. грн.  

Однак у подальшому, оскільки на заводі не було відповідних спеціалістів,   ДП «ЛБТЗ» уклало договір з ПП «Пацифік-2», яке повинно було провести капітальний ремонт  9 двигунів УТД-20  (в  бойових машинах піхоти). За ці послуги підприємству було перераховано понад 2 млн. грн. Натомість ПП «Пацифік-2» капітальний ремонт не проводило, що спричинило збитки.   Загалом факти вказували на те, що керівник бронетанкового заводу, укладаючи договір з ПП «Пацифік-2», яке зареєстровано на Івано-Франківщині  (в селі Майдан Тисменицького району) та діяльність якого не має нічого спільного  з ремонтом на військової, ні «цивільної» техніки, зловживав своїм службовим становищем та діяв за попередньою змовою з директором приватного підприємства. Однак військовий прокурор у ході судового розслідування змінює обвинувачення на м’якіше: на  «службову недбалість» (ч. 2 ст. 367 КК України).  Тобто,  приходить до висновку, що попередньої змови між директорами не було. І що  Остапець винуватий лише в несумлінному ставленні до своїх службових обов’язків. Зокрема, в тому, що не проконтролював виконання договору про капітальний ремонт 9 двигунів.    

Цей висновок, з яким опісля погоджується суд,  робиться з огляду на вирок Ужгородського міжрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2017 року – відносно директора ПП «Пацифік-2» Галини Глеб. За цим рішенням підсудній, що обвинувачувалася за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах), було  призначене покарання  у вигляді позбавлення волі на 5 років умовно з випробувальним терміном у 3 роки (аналогічне покарання через два місяці отримає Остапець).    Суть цього вироку така: на суді директор приватного підприємства зізналася, що  ввела в оману керівника ДП «ЛБТЗ», який не був обізнаний з її планом, злочинним наміром  щодо заволодіння державними коштами.   

Загалом все виглядає так, ніби правоохоронці вирішили в якийсь момент  розвалити справу за фактом розкрадання державних коштів на бронетанковому заводі. Для того, мабуть, щоб порятувати від тюрми його директора. Імовірно, саме тому директору ПП «Пацифік-2», яка спочатку в обвинувальному акті  фігурувала в складі злочинної групи осіб разом з Остапцем, у подальшому «вліпили» шахрайство,  а справу скерували  на розгляд в Закарпатську область.   

Цю версію підтверджують заяви в ЗМІ представників потерпілої сторони - ДП «ЛБТЗ»: про те,  що підприємство не було  проінформоване про судові засідання  в Ужгороді.    

                      Єдиний вирок на тлі масштабних «оборонних» зловживань    

За чотири роки війни щодо зловживань в оборонно-промисловому комплексі, на конкретних держпідприємствах «оборонки»  було опубліковано досить багато журналістських розслідувань. На підставі оприлюднених фактів було відкрито десятки кримінальних проваджень, у тому числі справ, в яких фігурували керівники ряду підприємств у сфері оборонної промисловості.   

Однак, судячи з інформації із реєстру судових рішень,  на цей час вирок винесено лише відносно екс-керівника Львівського бронетанкового заводу. Причому такий, що викликає сумнів в його справедливості.  

Це при тому, що ця справа вельми показова. На її прикладі влада могла  б продемонструвати, що вкрай цинічні заробітки  керівників оборонних підприємств на війні будуть рішуче та  суворо каратися. 

Продемонструвала… Умовний термін,  «смішний» штраф.   

А вже через рік – нова кримінальна справа за «тією ж» статтею про  розкрадання. У якій фігурує наступний керівник Львовського бронетанкового заводу.     

Замість епілогу    

Сліди протиправної діяльності ПП «Пацифік-2», директорка якого начебто  ввела в оману очільника Львівського бронетанкового заводу, вдалося віднайти в інших судових рішення.   

Зокрема, в одній з ухвал Богунського райсуду Житомирської області за  2016 рік - щодо клопотання в кримінальному провадженні за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах .  «Пацифік-2» «тут» фігурує в схемі  з незаконного формування податкового кредиту з ПДВ для ДП «Житомирський бронетанковий завод».

В іншій ухвалі – Івано-Франківського міського суду за цей рік (щодо справи за фактами зловживань службовим становищем)  йдеться про самовільні рубки дерев на території військового містечка №99, розміщеного в селі Майдан Тисменицького району, внаслідок чого було завдано шкоду  на суму 365,3 тис. грн. А також про те, що незаконно зрублену деревину було виявлено під час обшуку складських приміщень та території ПП «Пацифік-2».  

Однак найбільш показовою є  ухвала Біловодського райсуду Луганської області -  від 1 липня 2015 року. У ній йдеться про клопотання слідчого надати доступ до документів, які відображають взаємовідносини  ПП «Пацифік-2»та Львівського бронетанкового заводу.   

З тексту цього документу відомо, що наприкінці 2014 року на блокпосту  поблизу села Городище Біловодського району співробітники міліції у зв’язку з відсутністю воєнного супроводу  затримали автомобіль, завантажений 20 дизельними двигунами, які були замасковані під тюками сіна. 

«Надалі у ході досудового розслідування, під час аналізу вилучених матеріалів тимчасового доступу з ДП «Львівський бронетанковий завод» у кримінальному провадженні № 12015130430000090 (за фактом транспортування без відповідної документації б/у торсіонів), встановлено, що 10.12.2014 між ДП «ЛБТЗ» та ПП «Пацифік-2» укладено договір № 355, строком дії до 31.12.2015. Згідно умов та специфікацій до даного договору, від постачальника - ПП «Пацифік-2» покупцю - ДП «ЛБТЗ», було поставлено двигуни УТД-20 (кат. II) у кількості 30 штук на сумму 12600000,00 грн.», - зазначено в ухвалі.       

Про що це свідчить? Ті злочини, які виявляють правоохоронці, справи по яких доходять до судів,  лише верхівка айсбергу.  

Почати «копати» глибше можна було б зі «знайомого» ПП «Пацифік-2» та його тривалих зв’язків з Львівським бронетанковим заводом, які, до речі, зовсім в іншому світлі показують історію з «введенням в оману» директора оборонного підприємства, ставлячи її під великий сумнів. Однак при нинішній владі це нікому не потрібно.                                                                                                   

Віктор Корнієнко, член Національної спілки журналістів України.

Фото - archive.li.