У Львові таки знайшлися незадоволені анонсованою реконструкцією палацу спорту «Україна».

Ними виявилися діти, які займаються у тенісній школі, їх батьки та тренери.

На День Львова, 6 травня (попри свято і відсутність більшості активістів) вони вийшли з промовистими гаслами на попереджувальну акцію з метою не дозволити владі прикривати бізнес, який хоче забрати собі ласий шматок комунального майна та громадського простору.

Йдеться про понад гектар території, що розташована у доволі респектабельному та дорогому районі Львова за адресою вулиця Мельника, 18.

Майже століття тому там створили ґрунтові корти для тенісу, а в радянський час поруч виріс спортивний комплекс «Спартак», що нині гордо називається «Україна».

За «совітів» його належним чином не доробили, а за два з половиною десятиліття незалежності керівництво закладу спромоглося навчитися там спершу проводити виставки, що стрімко переросли у банальні торговиська.

Останні у холодну та дощову погоду забирали в дітей, які займаються в ДЮСШ «Спартаківець», від одного до двох кортів, залишаючи їх без тренувань.

На вулиці ж 6 ґрунтових кортів потерпають від негоди, але в сонячну погоду є чудовою тренувальною базою поблизу центру Львова.

Навіть більше, на них щороку проводять міжнародні змагання – турніри серії ITF, які збирають юних тенісистів з України та закордону.

Цього року ці змагання можуть стати останніми, якщо дозволена Міською радою «реконструкція» таки почнеться.

Реконструкція зумисно береться тут в лапки, оскільки для цього є вагомі підстави.

Ще кілька років тому комплекс перебував на балансі Федерації профспілок Львівщини, але після потрапляння його в боргову яму, будівлі та землі під нею хтось зумисне проторував шлях в приватні руки.

Нині ТзОВ, яке змогло залучитися підтримкою в мерії, таке враження, розтиражувало у квітні на місцевих сайтах тексти про важливість та потрібність проекту реконструкції.

В текстах можна знайти ніби під кальку скопійовані обіцянки нового громадського простору, басейнів, залів для футболу, баскетболу …. і навіть, уявляєте, є згадка про тенісні корти.

Щоправда, їх точна кількість після ремонту вже не фігурує: чи буде 2 критих і 6 відкритих кортів відживлено належним чином з рекламівок не випливає.

Натомість там є купа яскравих фото з інтернету, які, можливо і мають якийсь стосунок до запропонованого проекту, але чи буде фінальна версія бажаної для бізнесу будівлі то все містити – достеменно не відомо.

Важкою артилерією на підтримку проекту для бізнесменів виявився головний архітектор міста Юліан Чаплінський: за його словами, під час реконструкції нинішній фасад будівлі збережуть.

Але ж головне, як відомо, у випадку з українським прозорим та чесним бізнесом – за фасадом.

Згідно з затвердженою документацією, висота оновленої будівлі (в глибині ділянки за фасадом?) не повинна бути більшою, аніж 18,10 м.

Цього вистачить для «сонячного щастя» мешканцям довколишніх, 4-5-поверхових будинків.

Як і вистачить заанонсованої парковки на сотні машин в оновленій версії проекту – без якої в світі не буває, мабуть, жодного поважного тенісного центру поблизу центру міста.

Але й це не все: на підтримку бізнесу почали злітатися листи від Федерації тенісу України та Львівського її осередку. Мовляв, дякуємо бізнесменам, бо все валиться, турніри нема де проводити, а вони все зремонтують і всіх порятують.

За такою логікою, вже згаданий вище цьогорічний міжнародний турнір «Lion Cup 2018» вже б не мали тут проводити, але ні – для нього база ще цілком прийнятна.

Може, справа тут у тому, що головою Львівського осередку Федерації тенісу України є очільник однієї з великих девелоперських компаній Львова та України, в якого можуть бути свої інтереси та друзі серед номінальних конкурентів чи партнерів на розподіленому ринку міста?

Не хотілося б ображати пов’язаних з видатними львівськими підприємцями сучасності нових власників СК «Україна», але для того, щоби громадськість була спокійна і діти з ракетками не виходили під вікна мера міста Андрія Садового, почати ремонт їм би було слід саме з приміщення самого комплексу.

Йдеться про перекриття даху, що тече. Оновлення системи опалення, облагородження території довкола будівлі. Але не з роботи бульдозерів та екскаваторів, що вгризаються у столітні корти та з корінням виривають сотні вічнозелених туй поміж ними.

Бо коли місцеві мешканці не впильнують і пропустять цей момент, а влада розведе руками, право власності на поки комунальну землю бізнесмени зможуть оформити навіть заднім числом, їх проект в ході «реконструкції» може зазнати істотних змін – звісно ж, з цілком об’єктивних причин.

І тоді корти вже ніхто Львову та львів’янам не поверне.

До речі, кажуть, що міський голова і піддані пишаються званням Львова як найспортивнішого міста України.

Поки ж ми навіть у футболі щось дуже посередньо виглядаємо. Єдині «Галичанка» і ватерпольне «Динамо» показують результат разом зі шахістами, але останнім багато землі для тренувань не треба, то й дякувати Богу.

Тим часом, баскетбольної арени теж нема. Спорткомплекс на Сихові соціально відповідальний бізнес не поспішає будувати – як і добудовувати інші довгобуди. Нічого дивного: вони ж розташовані не на Мельника, 18.

Які там ще у Львова та України олімпійські надії?

Подивіться на рейтинги тенісистів країни – перед веде далеко не Львів, а Київ, Харків, Дніпро та Одеса.

Може, тому маленькі львів’яни з тренерами та батьками і збираються далі виходити на пікети – щоби місто таки здобувало славу у тенісі.

Для цього потрібно, звісно, вкладати гроші з бюджету розвитку, а не просто давати комусь заробляти.

Бо якщо нові власники кортів своїми розцінками зроблять дитячу тенісну школу недоступною для простих родин, правлячи надмірні гроші за заняття чи продаючи години тренувань не молоді, а простим багатіям для дозвілля, гріш ціна буде рішенню виконкому Львова про дозвіл на реконструкцію.

Вона просто стане ілюстрацією для відомого вислову: «нічого особистого – просто бізнес».

Хоча, у Львівському варіанті все може звучати інакше: «нічого комунального і громадського – просто все буде футбол». Як у Винниках?

Якщо таким буде досягнення мешканців Львова та влади – доведеться замислитись про символічне перейменування міста.

Текст і фото: WestNews